Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

10 історій, які надихнуть не здаватися в освіті

10 istorij, jaki nadyhnuť ne zdavatysja v osviti

Коли ти «лупаєш скалу», в якийсь момент зупиняєшся і запитуєш себе: «А навіщо це все? В чому сенс? Для чого це я роблю?». Дуже важливо в цей момент знайти своє натхнення, яке нагадає, для чого ти це робиш
Koly ty «lupaješ skalu», v jakyjś moment zupynjaješsja i zapytuješ sebe: «A naviščo ce vse? V čomu sens? Dlja čogo ce ja roblju?». Duže važlyvo v cej moment znajty svoje nathnennja, jake nagadaje, dlja čogo ty ce robyš
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Зазвичай, це момент «опускання рук» відбувається від втоми і головне за крок до прориву, за крок до маленької перемоги. Один із способів натхнення — це TED. Для мене TED — це бібліотека історій людей, які змінюють світ на краще. Це — збір людей-однодумців, які живуть тим, що вони роблять. І кожна їхня історія унікальна і неповторна. Ділюся з вами своїм топ-плейлистом історій в освіті. Про освітню реформу в Індії та перші кроки для реалізацї. Про те як архітектура змінює піходи до навчання. Про героїв, які так потрібні дітям. Як шалена любов і віра у дітей допомогла дикерторці підняти старшу школу у Філадельфії з низів рейтингів. Як навики розвивають комп’ютерні ігри у дітей та дорослих. Школа, у яку ніхто не вірив Історія така: у Харіана, Індія 15000 шкіл. Стан шкіл в такому занедбаному стані, що навіть найгірші школи України виглядають в порівнянні просто неймовірними. Вчителі в Індії замість того, щоб акцентувати свою увагу на процесі навчання, змушені доглядати за чистотою в туалеті, турбуватися про шпатлювання стін та про дисципліну й безпеку в школі. Саме тому Бансал з командою поставили собі мету до 2020 року — 80% дітей мають досягнути рівня знань, відповідного їхньому класу. Не така амбітна ціль, набагато краще звучало би: «До 2020 року зробити капітальну реконструкцію 10 тис шкіл». Команда шукала шлях таких реформ, щоби зміни почалися відбувати в усіх 15 тис шкіл. Вони знайшли такий шлях — і найголовніше, що зробили це з мінімальними витратами: Вчителька, яка вирішила щось нарешті змінити Вона залишила високооплачувану роботу в сфері консалтингу та пішла викладати. Насправді за минулі 2 роки чую все більше подібних історій. В цьому відео йдеться про Анджелу Лі Дукворз, яка викладає математику в школі в державній школі в Нью-Йорку. І під час своєї викладацької практики вона помітила, що рівень IQ зовсім не корелює з досягненням успіху дитиною в майбутньому. Упродовж 16 хвилин вона намагалася розкрити поняття «пристрасті», «жаги» в навчанні — та як воно впливає на успішність: Підприємець, який вірить у горизонтальний менеджмент Нещодавно відкрила для себе підприємця Рікардо Семлера. Він — невпинний пропагандист «менеджменту з участю персоналу» та терміну «корпоративна демократія». Підприємці, які мають свої власні компанії, ставлять питання: «Якщо мене раптово переїде вантажівка, що стане з моєю компанією?». Іронія долі сталася з Рікардо — і він потрапив в аварію в 2005 році. Він — у важкому стані в лікарні, компанія і команда працює і виконує поставлені плани. І тут проявилася система горизонтального управління. Про філософію Рікарддо Семлера можна почитати в інтернеті — варто лише загуглити. Але повернімося до освітньої теми. Рікардо Семлер і його команда відкрили державну школу, засновану на тих же принципах. Продовження історії про те, де вони знайшли фінансування та які методики застосовують, дивіться далі: Дитсадок, який створений для дітей, а не для уявлень дорослих про дитинство Продовжу серію натхненних виступів і далі презентую для вас приклад абсолютно нового дитсадка в Японії. Ця історія мені показує, що лиш змінивши форму, можна змінити абсолютний підхід до навчання. Тож нумо відкривати для себе садок, спроектований архітектором Такахару Еузука, де діти можуть бути дітьми. Простір, в якому діти можуть бути собою та відкривати себе та світ навколо: Директорки, які зробили радикальні перетворення у своїх школах А ось — історії директорок-героїнь, якими я захоплююся: Ігри, в які варто грати і дітям, і дорослим Якщо ми хочемо вижити на цій планеті в наступному столітті, ми повинні грати в ігри набагато більше. «Я підрахувала, що загалом нам треба грати 21 млрд год щотижня. Якщо ми хочемо подолати такі проблеми, як голод, бідність, зміна клімату, глобальні конфлікти, ожиріння — слід грати», — каже Джейн Макконагел. Як саме ігри підвищують концентрацію, цілеспрямованість, відвищують впевненість у своїх силах, прокачують навики командної роботи та трендовий навик, який зараз в усіх на слуху — «problem solving» , тобто вирішення проблем? І яка роль комп’ютерних ігор в підготовці людей до невідомого майбутнього? Ніхто краще за Джейн Макконагел не може розповісти про роль ігор в реальному житті: Якщо Джейн розповідала загалом про користь комп’ютерних ігор і які навики вони розививають, то із Гебом Зіхерманом ми перейдемо до конкретики. Рекомендації від Американської асоціаці педіатрів, щодо лімітування часу за ґаджетами для дітей містять такі поради. По-перше, слід уникати використання гаджетів для дітей у віці до 18 міс. Батьки дітей віком від 18 до 24 місяців, які хочуть впровадити цифрові медіа, повинні вибирати якісний контент та дивитися його разом із своїми дітьми, щоби вони могли зрозуміти, що вони бачать. Для дітей віком від 2 до 5 років рекомендується обмежувати використання смартфонів та планшетів до 1 години на добу. Для дітей віком від 6 років слід послідовно обмежувати час, витрачений на використання соціальних мереж та інших типів засобів масової інформації. Також визначте час без медіа разом (наприклад, під час вечері), а також місця в будинку, де не будуть використовуватися телефони і планшети (наприклад, у спальні). І не забувайте спілкуватися з дитиною про безпеку в онлайн-мережах. Як діти краще вирішують склдані задачі і знаходять креативні і нестандратні рішення у житті — у цьому відео:

Зазвичай, це момент «опускання рук» відбувається від втоми і головне за крок до прориву, за крок до маленької перемоги. Один із способів натхнення — це TED. Для мене TED — це бібліотека історій людей, які змінюють світ на краще. Це — збір людей-однодумців, які живуть тим, що вони роблять. І кожна їхня історія унікальна і неповторна.

Ділюся з вами своїм топ-плейлистом історій в освіті. Про освітню реформу в Індії та перші кроки для реалізацї. Про те як архітектура змінює піходи до навчання. Про героїв, які так потрібні дітям. Як шалена любов і віра у дітей допомогла дикерторці підняти старшу школу у Філадельфії з низів рейтингів. Як навики розвивають комп’ютерні ігри у дітей та дорослих.

Школа, у яку ніхто не вірив

Історія така: у Харіана, Індія 15000 шкіл. Стан шкіл в такому занедбаному стані, що навіть найгірші школи України виглядають в порівнянні просто неймовірними. Вчителі в Індії замість того, щоб акцентувати свою увагу на процесі навчання, змушені доглядати за чистотою в туалеті, турбуватися про шпатлювання стін та про дисципліну й безпеку в школі. Саме тому Бансал з командою поставили собі мету до 2020 року — 80% дітей мають досягнути рівня знань, відповідного їхньому класу. Не така амбітна ціль, набагато краще звучало би: «До 2020 року зробити капітальну реконструкцію 10 тис шкіл». Команда шукала шлях таких реформ, щоби зміни почалися відбувати в усіх 15 тис шкіл. Вони знайшли такий шлях — і найголовніше, що зробили це з мінімальними витратами:

Вчителька, яка вирішила щось нарешті змінити

Вона залишила високооплачувану роботу в сфері консалтингу та пішла викладати. Насправді за минулі 2 роки чую все більше подібних історій. В цьому відео йдеться про Анджелу Лі Дукворз, яка викладає математику в школі в державній школі в Нью-Йорку. І під час своєї викладацької практики вона помітила, що рівень IQ зовсім не корелює з досягненням успіху дитиною в майбутньому. Упродовж 16 хвилин вона намагалася розкрити поняття «пристрасті», «жаги» в навчанні — та як воно впливає на успішність:

Підприємець, який вірить у горизонтальний менеджмент

Нещодавно відкрила для себе підприємця Рікардо Семлера. Він — невпинний пропагандист «менеджменту з участю персоналу» та терміну «корпоративна демократія». Підприємці, які мають свої власні компанії, ставлять питання: «Якщо мене раптово переїде вантажівка, що стане з моєю компанією?». Іронія долі сталася з Рікардо — і він потрапив в аварію в 2005 році. Він — у важкому стані в лікарні, компанія і команда працює і виконує поставлені плани. І тут проявилася система горизонтального управління. Про філософію Рікарддо Семлера можна почитати в інтернеті — варто лише загуглити. Але повернімося до освітньої теми. Рікардо Семлер і його команда відкрили державну школу, засновану на тих же принципах. Продовження історії про те, де вони знайшли фінансування та які методики застосовують, дивіться далі:

Дитсадок, який створений для дітей, а не для уявлень дорослих про дитинство

Продовжу серію натхненних виступів і далі презентую для вас приклад абсолютно нового дитсадка в Японії. Ця історія мені показує, що лиш змінивши форму, можна змінити абсолютний підхід до навчання. Тож нумо відкривати для себе садок, спроектований архітектором Такахару Еузука, де діти можуть бути дітьми. Простір, в якому діти можуть бути собою та відкривати себе та світ навколо:

Директорки, які зробили радикальні перетворення у своїх школах

А ось — історії директорок-героїнь, якими я захоплююся:

Ігри, в які варто грати і дітям, і дорослим

Якщо ми хочемо вижити на цій планеті в наступному столітті, ми повинні грати в ігри набагато більше. «Я підрахувала, що загалом нам треба грати 21 млрд год щотижня. Якщо ми хочемо подолати такі проблеми, як голод, бідність, зміна клімату, глобальні конфлікти, ожиріння — слід грати», — каже Джейн Макконагел. Як саме ігри підвищують концентрацію, цілеспрямованість, відвищують впевненість у своїх силах, прокачують навики командної роботи та трендовий навик, який зараз в усіх на слуху — «problem solving» , тобто вирішення проблем? І яка роль комп’ютерних ігор в підготовці людей до невідомого майбутнього? Ніхто краще за Джейн Макконагел не може розповісти про роль ігор в реальному житті:

Якщо Джейн розповідала загалом про користь комп’ютерних ігор і які навики вони розививають, то із Гебом Зіхерманом ми перейдемо до конкретики. Рекомендації від Американської асоціаці педіатрів, щодо лімітування часу за ґаджетами для дітей містять такі поради. По-перше, слід уникати використання гаджетів для дітей у віці до 18 міс. Батьки дітей віком від 18 до 24 місяців, які хочуть впровадити цифрові медіа, повинні вибирати якісний контент та дивитися його разом із своїми дітьми, щоби вони могли зрозуміти, що вони бачать. Для дітей віком від 2 до 5 років рекомендується обмежувати використання смартфонів та планшетів до 1 години на добу. Для дітей віком від 6 років слід послідовно обмежувати час, витрачений на використання соціальних мереж та інших типів засобів масової інформації. Також визначте час без медіа разом (наприклад, під час вечері), а також місця в будинку, де не будуть використовуватися телефони і планшети (наприклад, у спальні). І не забувайте спілкуватися з дитиною про безпеку в онлайн-мережах. Як діти краще вирішують склдані задачі і знаходять креативні і нестандратні рішення у житті — у цьому відео:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: