Серед ключових переваг Bitcoin, які найчастіше називають, — захищеність криптовалюти від інфляції, перепадів економічного розвитку та нестабільності національних банківських систем. Проте одночасно навколо біткоїну, ефіру та інших криптовалют сформувалася низка міфів та упереджень. Варто детальніше про них поговорити.

Як з’явився Bitcoin?

Початком історії криптовалют вважають 2008 рік. Саме тоді в інтернеті з’явився документ з описом біткоїна, опублікований під ім’ям Сатосі Накамото (Satoshi Nakamoto). До цих пір немає єдиної думки, чи під цим іменем ховається одна людина, а чи група розробників.

Спочатку попит на криптовалюту був лише серед ґіків, математиків та криптографів. На той момент криптовалюта була виключно доказом того, що можливі електронні гроші, які не мають гарантованого забезпечення.

У 2010 році було створено перший обмінник, котрий обмінював криптовалюту на долари США. В цей же рік один користувач купив у іншого 2 піци за 10 тис біткоїнів (тоді це було близько $25).

Сплеск інтересу до біткоїнів відбувся у 2014 році. Саме цього року криптовалюти до оплати почали приймати одразу декілька компаній — Microsoft, Dell, Greenpeace, Virgin Galactic, Wikipedia. Уклавши партнерство з BitPay, Microsoft додав біткоїн як спосіб оплати різного цифрового контенту, в тому числі мобільного, а також в якості засобу сплати за ігри та підписки Xbox. Детальніше про технологічну сторону біткоїну та інших криптовалют можна дізнатися у нашому окремому матеріалі.

Міф №1: Усі криптовалюти перебувають поза межами законного обігу

Станом на літо 2017 року в Україні немає офіційної заборони на використання криптовалюти. За юридичними правилами діє принцип «дозволено все, що не заборонене діючим законодавством». Відтак не можна називати біткоїн, ефір чи інші криптовалюти забороненими — бо в українському Карному кодексі та підзаконних актах заборона на їхнє використання не фігурує. Також криптовалюти визнано засобом платежу в низці країн.

Міф №2: Криптовалюти вигадали, аби фінансувати тероризм

Використання криптовалют в якості засобів сплати за товари та послуги на майданчиках на кшталт Silk Road та в «Даркнеті» стало приводом для поширення ще одного міфу. Насправді, криптовалюти фінансують тероризм не більше, аніж долари США чи російські рублі. Це — фінансовий інструмент, застосування якого залежить виключно від того, хто, як і навіщо ним користується. Готівка для нелегальних операцій із наркотиками, зброєю чи торгівлею людьми використовується набагато частіше за будь-які електронні гроші.

Міф №3: Криптовалюта є масштабною фінансовою пірамідою

У звіті 2014 року Рада Федерації Швейцарії у відповідь на запит щодо «пірамідної» природи біткоїну офіційно заявила, що система віртуальних грошей не дає гарантованих обіцянок прибутку, притаманних «схемам Понзі» чи аналогічним «пірамідам». Тому Bitcoin не вважається інструментом фінансових пірамід. Згодом аналогічний висновок було надано урядом Великобританії.

Як врегульовано правову позицію щодо біткоїнів в Україні та світі?

Криптовалюта з точки зору національного українського законодавства не є грошима. У листопаді 2014 року НБУ надав роз’яснення, що розглядає Bitcoin як грошовий сурогат, який не забезпечений реальною вартістю, і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу. Причина — «це суперечить нормам українського законодавства». Однак роз’яснення НБУ не встановлює відповідальність за використання криптовалют (бо не є законом, кодексом чи іншим обов>язковим до виконання юридичним актом) і тому є радше пересторогою, ніж нормою.

Суди, розглядаючи суперечки щодо віртуальних розрахунків, приходять до одноголосної думки, що криптовалюта не є ні річчю, ні майновими правами і взагалі не несе в собі ніяких матеріальних ознак.

У світі ставлення до системи віртуальних грошей істотно відрізняється. Деякі країни всіляко їх заохочують (Австралія, Німеччина, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур). Є ті, в яких використання криптовалют та їхній «видобуток» суттєво обмежені (Індонезія, Китай). Прямі заборони на сьогоднішній день. за даними Finance.ua, встановлені тільки в Болівії, Еквадорі, Таїланді і В’єтнамі.

У деяких країнах, наприклад, в Японії, криптовалюта визнається фінансовим активом. При цьому електронні гроші не вважаються законним платіжним засобом, а розглядаються як засіб обміну. У Канаді ж, навпаки, можна навіть отримати цифрову заробітну плату. Там же криптовалюти, отримані внаслідок майнінґу, обкладаються податком на прибуток.

Іспанія ще в 2014 році визнала Bitcoin офіційною платіжною системою. Ця ініціатива виходила від податкової інспекції країни, яка провела аналіз використання криптовалюти в країні і дійшла висновку, що цей процес необхідно легалізувати і оподаткувати.

Як підсумок, можемо зазначити, що держави зі слабкою економікою не готові до впровадження подібних платіжних систем. І навпаки, високорозвинені країни все ж прагнуть врегулювати електронні платежі. Для цього достатньо створити для них юридичні механізми та передбачити порядок оподаткування.

Як працює оподаткування біткоїнів?

Чинний Податковий кодекс України зобов’язує декларувати дохід, отриманий на території України і сплачувати відповідні податки. Ухилення від сплати податків є правопорушенням і загрожує притягненням винних до адміністративної та кримінальної відповідальності. Одночасно виникає правова колізія, бо біткоїни не визнані в нашій країні офіційно. При цьому деякі українські парламентарі навіть задекларували власні статки у криптовалютах.

На теренах країн Європи є рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі «Хедквіст проти Швеції». У цьому позові суд ухвалив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території ЄС не повинні обкладатися податком на додану вартість.

Відповідно до нових європейських правил, угоди, пов’язані з валютами, банкнотами і монетами, що використовуються як законний платіжний засіб, не повинні обкладатися податком на додану вартість. Оскільки рішення Європейського Суду є обов’язковими на території України, то при судових розглядах аналогічних ситуацій суди посилаються на рішення у справі «Хедквіст проти Швеції». Нульова ставка ПДВ — це єдине пом’якшення стосовно режиму оподаткування доходів від застосування криптовалют. Дохід фізичної особи, отриманий у вигляді цифрової валюти, в Україні оподатковується за стандартною ставкою 18%. Якщо ж прибуток отримала юридична особа, то тут рівень оподаткування залежить від обраної системи оподаткування для такої особи.

Які ризики пов’язані із використанням криптовалют?

Основний ризик для українських користувачів криптовалют — те, що Податкова служба може визнати такі операції нереальними, а саму угоду – нікчемною. Однак, при належному документальному оформленні транзакцій, і цей ризик можна мінімізувати. Друга група ризиків — притягування до відповідальності. Хоча поки що в Реєстрі судових рішень немає випадків, коли при законному використанні криптовалют когось було засуджено чи притягнено до кримінальної відповідальності. Фінансове законодавство України в частині використання криптовалют все ще потребує доопрацювання.