Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Головне про мем «баржа з кавунами» — та економіку річок

Головне про мем «баржа з кавунами» — та економіку річок

Публікація на офіційній сторінці українського прем'єр-міністра, супроводжувана фразою про «херсонські кавуни», які тепер матимуть змогу доплисти до споживача у столиці річковим транспортом, вже тиждень не дає спокою блогосфері та Facebook-аудиторії — а ми розібралися, що все це означає (крім чергового інтернет-мему)
Publikacija na oficijnij storinci ukraїnśkogo prem'jer-ministra, suprovodžuvana frazoju pro «hersonśki kavuny», jaki teper matymuť zmogu doplysty do spožyvača u stolyci ričkovym transportom, vže tyždeń ne daje spokoju blogosferi ta Facebook-audytoriї — a my rozibralysja, ščo vse ce označaje (krim čergovogo internet-memu)
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Звідки взявся новий мем «Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом». Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням. Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде «зраду» навіть там, де номінально є «перемога». Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих «смугастих» на херсонському баштані. Найбільш оригінальними, втім, виявилися у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як «баржа з кавунами» рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року): Що насправді стоїть за анонсом «баржі з кавунами» «Укррічфлот» свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — «по-тіньовому» привласненого) підприємства у 1990-ті — «нульові» відбувся «розпродаж» суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві «ракети» (швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, повязаних із «реорганізацією» (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг «накреативити» про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами «Чорноморське пароплавство», «Одеське морське пароплавство». Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно. Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу «НІБУЛОН» — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно «на папері», але не на рейді). «Баржа з кавунами» — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. Зявилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива «класичним» портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище «ракети». От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на «ТСН». А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал «1+1» і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter. Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до «баржі», у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь мають намір створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту. До чого тут «НІБУЛОН» Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть придбано окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це «подорожує» українськими річками, не «розбиваючи» дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах. Паралельно в «НІБУЛОН» оголосили про відкриття регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах «НІБУЛОН Експрес» зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація має намір вкласти 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України. Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників премєр-міністра:

Звідки взявся новий мем

«Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом». Так наприкінці липня розпочинався один із дописів Володимира Гройсмана, очільника українського уряду, у Facebook. І далі йшло посилання на матеріал про розвиток річкового транспорту та його використання в Україні як альтернативу автомобільним перевезенням.

Як відомо, рідкісний український блоґер не знайде «зраду» навіть там, де номінально є «перемога». Тому соцмережі вкрилися фотошопом та жартами на тему не гірше від стиглих «смугастих» на херсонському баштані.

Найбільш оригінальними, втім, виявилися у редакції TEXTY. Там вирішили простежити за тим, як «баржа з кавунами» рухається в бік Горішніх Плавнів (містечка, яке повернуло свою історичну козацьку назву і стало мемом у соцмережах навесні 2017 року):

Що насправді стоїть за анонсом «баржі з кавунами»

— А мені це навіть подобається. Пошуміли про літаки — увесь Facebook вивчив ціноутворення в аеропортах. Написав Гройсман про кавуни — другий день всі вивчають систему внутрішніх судноплавних шляхів України, її поточний стан і вклад у це агрохолдингу «Нібулон», на який, — а не на профуканий бездарно «Укррічфлот» — і покладаються всі наші надії про відродження дніпровського судноплавства.

«Укррічфлот» свого часу опікувався внутрішніми перевезеннями — як вантажними, так і пасажирськими. Внаслідок неконтрольованих процесів всередині номінально державного (а по факту — «по-тіньовому» привласненого) підприємства у 1990-ті — «нульові» відбувся «розпродаж» суден, які забезпечували перевезення не лише кавунів. Втім, демотиваторів, жартів чи запитань про те, куди зникли популярні в Дніпрі та Миколаєві «ракети» (швидкісні пасажирські катери, інтенсивно використовувалися на внутрішніх річкових рейсах Південного Бугу та Дніпра між Миколаєвом, Одесою, Херсоном, Дніпропетровською областю до середини 1990-х — прим.авт.) чи суховантажні судна в ті часи не створювали. Можливо, через відсутність інтернету та соцмереж. Але скоріше — через повну закритість усіх процесів, пов’язаних із «реорганізацією» (а фактично — розкраданням) річкового флоту України. Тому ні мікро-, ні макроблоґер тих часів нічого не міг «накреативити» про ці історії, котрі були куди цікавішими за всі нинішні. Google дає чимало цікавої інформації за запитами «Чорноморське пароплавство», «Одеське морське пароплавство». Тож всі економічні та напівкримінальні нюанси зараз згадувати не будемо, будь-хто із бажаючих може відшукати їх самостійно.

Ключовим орієнтиром для нової епохи внутрішнього судноплавства в Україні стали зусилля агрохолдингу «НІБУЛОН» — аж ніяк не пароплавств (більшість із яких залишилися існувати виключно «на папері», але не на рейді). «Баржа з кавунами» — лише маленький фрагмент вантажного флоту. Його вже не перший рік розвиває компанія Вадатурського на додачу до спорудження інфраструктури вантажних портів, пунктів та елеваторів. Внаслідок цих змін судноплавство повернулося до Південного Бугу на Півдні України. З’явилися нові маршрути в Чорне море та альтернатива «класичним» портам Одеси та Херсону. Звісно, краще в звітах виглядали би згадані вище «ракети». От тільки інвестиції у агрохолдинг хтось вирішив проілюструвати саме актуальною в сезон баштанною продукцією. Далі сюжет потрапив на «ТСН». А той факт, що піарники та SMM-ники очільника українського КабМіну підхопили цей матеріал «1+1» і поширили його у соцмережах, можна назвати просто кумедним збігом, не більше. Але точно не вартим такої підвищеної багатоденної уваги з боку користувачів Facebook та Twitter.

Що варто знати про плани України в сфері річкового транспорту

Насправді епізод із баржею — це навіть не пролог до реформ в сфері річкового транспорту. Завдовго до «баржі», у травні 2017 року стало відомо, що Україна і Білорусь мають намір створити річковий хаб з метою включення Дніпра до трансєвропейської портової мережі. Оскільки Україна виступила із заявкою про включення Дніпра до трансєвропейської транспортної мережі, то вона має право подавати до Єврокомісії запит на технічну допомогу з розвитку даного міжнародного транспортного коридору. Орієнтири закріплено й документально. У проекті Національної транспортної стратегії до 2030 року наголос зроблено на розвиток судноплавства та внутрішнього водного транспорту.

До чого тут «НІБУЛОН»

Згаданий вище агрохолдинг важливий в контексті барж не лише із кавунами. Він є однією з компаній, котра інвестує значні кошти в те, аби повернути колишній рівень продуктивності внутрішніх річкових перевезень. Метою компанії є максимальне переорієнтування вантажних перевезень на річки. Вже сьогодні «НІБУЛОН» транспортує 2 млн т зерна на рік річками України. А в найближчі роки перевезення по воді складатимуть 4,6 млн т щорічно. Для цього навіть придбано окремий оновлений автопарк. Схема проста. Вантажівки довозять зерно, кавуни чи овочі до терміналів у портах. А далі все це «подорожує» українськими річками, не «розбиваючи» дороги і не знищуючи ґрунтові шляхи чи і без того нетривкий український асфальт на трасах.

Паралельно в «НІБУЛОН» оголосили про відкриття регулярних пасажирських перевезень водним транспортом. Першими подорожувати на пасажирських суднах «НІБУЛОН Експрес» зможуть мешканці Миколаївської та Херсонської областей. А загалом корпорація має намір вкласти 5,5 млрд грн в розвиток аграрної інфраструктури та річкових перевезень України.

Отакі ось кавуни, баржі і меми. Завершимо, мабуть, дописом від SMM-ників прем’єр-міністра:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: