Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Рік без літа

Rik bez lita

Весну та літо цьогоріч важко назвати стабільними і сезонними — на 1-2 дні спеки припадає тиждень дощів, граду, гроз та інших погодних аномалій. Втім, якщо ви нарікаєте на погоду, мабуть, вас зацікавить той факт, що в історії сучасного людства вже був рік, коли літа не було взагалі — і що би там не казав Дональд Трамп, вплив забруднення атмосфери на клімат виявився більш ніж значним
Vesnu ta lito ćogorič važko nazvaty stabiľnymy i sezonnymy — na 1-2 dni speky prypadaje tyždeń doščiv, gradu, groz ta inšyh pogodnyh anomalij. Vtim, jakščo vy narikajete na pogodu, mabuť, vas zacikavyť toj fakt, ščo v istoriї sučasnogo ljudstva vže buv rik, koly lita ne bulo vzagali — i ščo by tam ne kazav Donaľd Tramp, vplyv zabrudnennja atmosfery na klimat vyjavyvsja biľš niž značnym
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  — Коли це в нас був рік без літа? Аудиторія наших читачів та їхніх батьків і дідів-прадідів цього не застали, але такий рік був. Влітку 1816 року у Західній Європі та Північній Америці було не просто холодно — клімат змінився настільки кардинально, що й досі цей рік вважається найхолоднішим за весь час документованих спостережень людства за погодою. — Що сталося? В архіпелазі Інодонезії є острів Сумбава, нічим не примітний крім того, що на ньому знаходився в ті часи вулкан під назвою Тамбора. У квітні 1815 року вулкан прокинувся — і «лупанув» в атмосферу так, що викинув 150 км³ попелу, знищив 71 тис мешканців острова — і викликав на пару років вулканічну зиму для Північної півкулі Землі. Без усіляких там фільмів про апокаліпсис і наукової фантастики. Загострилася вся ця ситуація саме у 1816 році. А якщо додати, що років за 6 до цього було схоже виверження в районі тропічного пояса — то недивно, що 1810—1819 роки стали найхолоднішими за попередні півтисячоліття для кількох континентів. — OK, викид попелу, страшні людські жертви. Але до чого тут відсутність літа? Його що, взагалі не було? В березні 1816 року потепління навесні не настало. Дощі та град не припинялися у квітні та травні. Червень та липень у Північній Америці супроводжувався заморозками. У Нью-Йорку взагалі випав сніг; у Німеччині почали вирувати буревії; а в Швейцарії сніжило щомісяця (що нетипово навіть для такої гірської країни). Захід сонця став хронічно дивним: якщо ви бачили пейзажі Уільяма Тьорнера, то напевно знаєте ці дивні жовтувато-зеленуваті відтінки неба: це не через те, що Тьорнер любив абсент, а через високу забрудненість атмосфери частками попелу. Економічний ефект не змусив себе довго чекати: холодний 1816-й призвів до того, що ціни на зерно у 1817 році підскочили вдесятеро через масові неврожаї у більшості країн. Британці тоді закуповували більше зерна, аніж будь-коли у своїй історії — навіть у часи обох Світових війн вони не купували стільки. З Європи потяглися десятки тисяч мігрантів на інші континенти у пошуках кращого життя (адже війни Наполеона і без того поруйнували економіку, а неврожай та кліматичні негаразди зробили ці проблеми ще нагальнішими). — Чи було хоча би щось корисне в той час? Живопис ми вже згадали. На часі — згадати про літературу. Саме влітку 1816 року письменниця Мері Шеллі поблизу Женевського озера «застрягла» на дачі з друзями — а постійні дощі не давали змоги ані гуляти, ані виїхати. Аби якось розважитися, друзі-літератори почали вигадувати «готичні» історії. Так було написано «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» та перше оповідання лорда Байрона про вампірів. Хтозна: можливо, без вулкану світова література не мала би щонайменше двох геніїв. — Які ще наслідки все це мало? Є ще низка недоведених припущень, як літо 1816-го могло вплинути на науку, техніку та креативність людей у різних країнах. Подейкують, що через нестачу вівса та катастрофічне скорочення поголів’я коней німець Карл Дрез створив перші прототипи механізованого транспорту — велосипеду та дрезини. Є події, які можна порівняти із відомим «ефектом метелика». Наприклад, різке похолодання протягом 2 років спричинило мутацію холерного вібріону в Індії. Індія на той час була колонією Великобританії, і там було розташовано британські військові гарнізони. Холера вразила військових, знищивши частину особового складу. Після Індії епідемія почала поширюватися іншими країнами — і до 1830 року добралася до Російської імперії. В розпал холери в цій країні Олександр Пушкін вирішив перечекати епідемію у заміському особняку — цей період його творчості визнано одним із найпродуктивніших і відомий він як «болдінська осінь». Неврожай рису різних сортів у Китаї через аномально холодну погоду призвів до того, що жителі Південного Китаю почали висаджувати менш примхливий до погоди опійний мак. За декілька років опійним маком було наповнено китайський ринок збуту — і це спровокувало так звані «опійні війни» середини XIX століття. Можливо, були й ще економічні та соціальні явища, про які ми не знаємо — але які пов’язані саме із тим Роком-Без-Літа. Тож не поспішайте скаржитися на погоду: можливо, негода дає вам шанс зробити щось інше, корисне, доленосне чи просто цікавіше за засмагання під палючим літнім сонцем.

— Коли це в нас був рік без літа?

Аудиторія наших читачів та їхніх батьків і дідів-прадідів цього не застали, але такий рік був. Влітку 1816 року у Західній Європі та Північній Америці було не просто холодно — клімат змінився настільки кардинально, що й досі цей рік вважається найхолоднішим за весь час документованих спостережень людства за погодою.

— Що сталося?

В архіпелазі Інодонезії є острів Сумбава, нічим не примітний крім того, що на ньому знаходився в ті часи вулкан під назвою Тамбора. У квітні 1815 року вулкан прокинувся — і «лупанув» в атмосферу так, що викинув 150 км³ попелу, знищив 71 тис мешканців острова — і викликав на пару років вулканічну зиму для Північної півкулі Землі. Без усіляких там фільмів про апокаліпсис і наукової фантастики. Загострилася вся ця ситуація саме у 1816 році. А якщо додати, що років за 6 до цього було схоже виверження в районі тропічного пояса — то недивно, що 1810—1819 роки стали найхолоднішими за попередні півтисячоліття для кількох континентів.

— OK, викид попелу, страшні людські жертви. Але до чого тут відсутність літа? Його що, взагалі не було?

В березні 1816 року потепління навесні не настало. Дощі та град не припинялися у квітні та травні. Червень та липень у Північній Америці супроводжувався заморозками. У Нью-Йорку взагалі випав сніг; у Німеччині почали вирувати буревії; а в Швейцарії сніжило щомісяця (що нетипово навіть для такої гірської країни). Захід сонця став хронічно дивним: якщо ви бачили пейзажі Уільяма Тьорнера, то напевно знаєте ці дивні жовтувато-зеленуваті відтінки неба: це не через те, що Тьорнер любив абсент, а через високу забрудненість атмосфери частками попелу.

Економічний ефект не змусив себе довго чекати: холодний 1816-й призвів до того, що ціни на зерно у 1817 році підскочили вдесятеро через масові неврожаї у більшості країн. Британці тоді закуповували більше зерна, аніж будь-коли у своїй історії — навіть у часи обох Світових війн вони не купували стільки. З Європи потяглися десятки тисяч мігрантів на інші континенти у пошуках кращого життя (адже війни Наполеона і без того поруйнували економіку, а неврожай та кліматичні негаразди зробили ці проблеми ще нагальнішими).

— Чи було хоча би щось корисне в той час?

Живопис ми вже згадали. На часі — згадати про літературу. Саме влітку 1816 року письменниця Мері Шеллі поблизу Женевського озера «застрягла» на дачі з друзями — а постійні дощі не давали змоги ані гуляти, ані виїхати. Аби якось розважитися, друзі-літератори почали вигадувати «готичні» історії. Так було написано «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» та перше оповідання лорда Байрона про вампірів. Хтозна: можливо, без вулкану світова література не мала би щонайменше двох геніїв.

— Які ще наслідки все це мало?

Є ще низка недоведених припущень, як літо 1816-го могло вплинути на науку, техніку та креативність людей у різних країнах. Подейкують, що через нестачу вівса та катастрофічне скорочення поголів’я коней німець Карл Дрез створив перші прототипи механізованого транспорту — велосипеду та дрезини.

Є події, які можна порівняти із відомим «ефектом метелика». Наприклад, різке похолодання протягом 2 років спричинило мутацію холерного вібріону в Індії. Індія на той час була колонією Великобританії, і там було розташовано британські військові гарнізони. Холера вразила військових, знищивши частину особового складу. Після Індії епідемія почала поширюватися іншими країнами — і до 1830 року добралася до Російської імперії. В розпал холери в цій країні Олександр Пушкін вирішив перечекати епідемію у заміському особняку — цей період його творчості визнано одним із найпродуктивніших і відомий він як «болдінська осінь».

Неврожай рису різних сортів у Китаї через аномально холодну погоду призвів до того, що жителі Південного Китаю почали висаджувати менш примхливий до погоди опійний мак. За декілька років опійним маком було наповнено китайський ринок збуту — і це спровокувало так звані «опійні війни» середини XIX століття. Можливо, були й ще економічні та соціальні явища, про які ми не знаємо — але які пов’язані саме із тим Роком-Без-Літа. Тож не поспішайте скаржитися на погоду: можливо, негода дає вам шанс зробити щось інше, корисне, доленосне чи просто цікавіше за засмагання під палючим літнім сонцем.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: