Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Digital by Default — принципи цифрової економіки

Digital by Default — pryncypy cyfrovoї ekonomiky

За останні кілька років українському урядові вдалося зупинити економічне падіння, минулого року економіка України зросла на 2,3%. Але ми чітко розуміємо, — і міжнародний досвід це підтверджує, — що подальше прискорення економічного та соціального розвитку можливе лише за умови цифрових перетворень. Що треба змінити для цього і як слід діяти?
Za ostanni kiľka rokiv ukraїnśkomu urjadovi vdalosja zupynyty ekonomične padinnja, mynulogo roku ekonomika Ukraїny zrosla na 2,3%. Ale my čitko rozumijemo, — i mižnarodnyj dosvid ce pidtverdžuje, — ščo podaľše pryskorennja ekonomičnogo ta sociaľnogo rozvytku možlyve lyše za umovy cyfrovyh peretvoreń. Ščo treba zminyty dlja ćogo i jak slid dijaty?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Навіщо Україні цифрова економіка Саме цифрова економіка є акселератором соціально-економічного життя суспільства у сучасному світі та здатна стрімко підвищити ВВП країни. Так, за даними Всесвітнього Економічного форуму у 2015 році частка цифрової економіки у загальносвітовій вже перевищила 20% і стрімко зростала відтоді. Всі ми знаємо успішний досвід Ізраїлю, Естонії. Але сьогодні цифрова економіка є головним пріоритетом і таких країн, як Німеччина або Великобританія. По всьому світу частка традиційної економіки зменшується, а цифрової – збільшується, даючи могутні переваги для таких країн. Наприклад, з досвіду Естонії, Ірландії, Швеції, Ізраїлю – безпосередній ефект від комплексного розвитку цифрової економіки + 20% ВВП протягом 5 років та ROI цифрової трансформації до 500%. Про що йде мова? У цифровій економіці на перший план виходить споживання саме цифрових технологій, незалежно від сфери. В Україні найбільш яскравим прикладом сьогодні є агропромислова сфера, де завдяки цифровим технологіям передові агрокомпанії збільшують свої ROI від 30% до 90%. Але уявіть, що буде, коли ми забезпечимо цифрову трансформацію всієї агросфери. Прогнозні цифри – це за рахунок цифровізації агросектора збільшити на 30% ефективність та на 20% — врожайність. Для сфери медицини цифрова економіка означає поступовий перехід до онлайн-медицини – це, наприклад, замість періодичного медичного огляду, ми маємо сенсори та датчики онлайн-спостереження за окремими групами (наприклад, датчик спостереження за серцебиттям дитини в утробі матері). Для освіти цифрова економіка — це, наприклад, запровадження поняття «цифрової освітньої послуги». Компютерний клас має бути у портфелі кожного учня! Мета — не зменшувати кількість уроків інформації та знань, а зробити так, щоби ці знання отримувалися в нових цікавих захоплюючих форматах. Уявляєте, як це вплине на освіту наших дітей та майбутнє країни? Цифрова економіка передбачає цифрове перетворення всіх сфер життєдіяльності, надаючи їм значний економічний та соціальний ефект. При цьому вкрай важливим є зменшення цифрової нерівності. Відділені селища та соціальні обєкти слід наблизити до можливостей міста. Мета — 95% українських домогосподарств мають бути підключені до станціонарного інтернету. Кожне місто — тим більше із туристичним потенціалом — повинно мати сучасну Wi-Fi мережу. Цифровізація туризму — це насамперед цифрові зручності. Все це відкриває нові потужні можливості для держави, суспільства і його громадян. Як усунути барєри Для усунення бар’єрів на шляху цифрових перетворень у найбільш перспективних сферах та реалізації першочергових ініціатив Державним агентством з питань електронного урядування України спільно з Мінекономрозвитку та Hi-Tech Office Ukraine напрацьовано комплексний план цифрових перетворень в Україні. Відповідний проект розпорядження перебуває на погодженні в центральних органах влади та ми очікуємо на його швидке прийняття. Документ дуже амбіційний, містить понад 50 комплексних завдань — конкретний набір цифрових ініціатив. Вінохоплює всі сфери життєдіяльності – від Індустріїї 4.0, IoT та смарт-фабрики до впровадження блокчейну в державних установах. Ми нещодавно створили Міжгалузеву раду з питань розвитку е-урядування. До неї увійшли державні секретарі всіх Міністерств. Якщо подивитися міжнародний досвід, то чи є в країні Міністерство, чи є агентство чи щось ще — комплексні зміни, які стосуються діяльності всіх сфер, можливі лише за рахунок ефективної діяльності міжгалузевої інституції. І що стосується виконання розпорядження Digital Agenda для України, яке було презентоване днями, то я впевнений, що координацію його потрібно покласти на певну міжгалузеву раду. Саме такий орган має забезпечити спільну діяльність, взаємоузгодження. Отже сьогодні маємо великий спільний виклик, від виконання якого залежить успіх цифрової економіки в Україні. А виконання цього документу неможливе без об’єднання зусиль всіх гілок влади, бізнесу та громадськості. Електронний Уряд як базова передумова Цифрової економіки 2016 року Європейська комісія ухвалила новий eGovernment Action Plan до 2020 року, на який ми уже орієнтуємося у своїй діяльності. Одним з ключових месседжів цього плану є те, що «The digital transformation of government is a key element to the success of the Digital Economy». Тобто, якщо ми хочемо успішно розвивати цифрову економіку, слід робити цифрову трансформацію базових сфер життєдіяльності. Уряд також має ставати цифровим — і з цим важко не погодитися. Саме Електронний Уряд є одним з головних завдань нашого агентства. і в 2017 році в нас дуже амбіційні плани, які ми поки успішно виконуємо. Наведу декілька цифр: Вже сьогодні центральні органи влади щодня обмінюються понад 4 тис документів виключно в електронній формі, це десь 80% всього листування – далі цей показник буде збільшуватися. Лише в 2017 році ми вже запровадили ряд пріоритетних послуг, такі як реєстрація бізнесу онлайн, всі будівельні послуги, допомога по народженню — і всі вони вкрай актуальні. Наприклад, саме сьогодні ми вийшли на показник в 1 тис родин, які отримали допомогу при народженні онлайн — і це за 2 місяці. Наші плани – це 100 найбільш важливих послуг в онлайн-форматі до кінця 2018 року відповідно до вимог ЄС. Найбільший прорив ми в цьому році маємо зробити разом з нашими естонськими партнерами в питанні розвитку інтероперабельності — сьогодні в державі існують тисячі неефективних адміністративних процесів, які потребують реінжинірингу та оптимізації саме за рахунок електронної взаємодії. Ще один важливий проект 2017 року – це MobileID. Запровадження мобільного ідентифікатора, який має забезпечити громадян доступними надійними та зручними засобами ідентифікації та сприяти розвитку електронних сервісів (як публічних, так і приватних). Digital by Default Хочу зазначити один важливий момент – дуже часто говорять, що уряд, держава, «система» змінюються повільно, що «запускайте сервіси поза законодавством» тощо. По-перше, будь-яка держава змінюється повільно. І ніхто не будував електронне урядування за рік. По-друге, зміна діючих неефективних процесів на нові ефективні й електронні – це у першу чергу, зміна законодавства (інакше це — не реформа). Інакше такі пілотні сервіси розваляться при першій можливості. Ми маємо створювати сталі проекти та сталі реформи. Як все ж таки прискорити цифровий розвиток Уряду та базових сфер життєдіяльності? Сьогодні ми спільно з Фондом Східна Європа в рамках швейцарсько-української програми EGAP закладаємо один такий стратегічний підхід – це практична імплементація принципу digital by default в Регламент КабМіну України. Ми хочемо ввести цифрову експертизу всіх нових документів КМУ або змін до існуючих. Кожен документ має передбачати цифрову форму реалізації описаного в ньому процесу. Це згодом може дати дуже великий ефект. Як підняти рівень цифровізації суспільства Я хотів би це питання розкрити у контексті використання електронних сервісів. На сьогодні в Україні вже працює низка державних сервісів, — але ми бачимо що рівень їхнього використання не є високим. І тут питання не лише в навичках, а більше в рівні довіри до електронних форм взаємодії. В багатьох наших послугах ми даємо користувачу можливість обрати паперовий чи електронний результат – і багато обирають паперовий. Це — недовіра та певна неготовність. Досвід ЄС показує, що будь-яка нова державна електронна послуга набирає популярність 50% за 2-3 роки. Але це потрібно стимулювати публічним навчанням, як це робиться в ЄС, а також дуже важливою є просвіта щодо захисту цифрової ідентичності. З цим в нас поки біда— і також публічне навчання має бути, це є частиною згаданого вище розпорядження. Крім електронного уряду, в цьому році дуже важливі кроки робляться у напряму eHealth, що буде посилювати реформу системи охорони здоров’я, також не менш важливим є цифровізація соціальної сфери. Інші галузі також вмушені будуть створити свої плани відповідно до розпорядження про цифрову трансформацію. Сьогодні хотів би ще раз підкреслити важливість швидкої імплементації принципу Digital by Default — і тоді в нас будуть з’являтися нові урядові документи, що міститимуть частинку цифровізації (від 20 до 50 документів щотижня). Так ми забезпечимо необхідні передумови для цифрової трансформації української економіки та країни в цілому.

Навіщо Україні цифрова економіка

Саме цифрова економіка є акселератором соціально-економічного життя суспільства у сучасному світі та здатна стрімко підвищити ВВП країни. Так, за даними Всесвітнього Економічного форуму у 2015 році частка цифрової економіки у загальносвітовій вже перевищила 20% і стрімко зростала відтоді. Всі ми знаємо успішний досвід Ізраїлю, Естонії. Але сьогодні цифрова економіка є головним пріоритетом і таких країн, як Німеччина або Великобританія. По всьому світу частка традиційної економіки зменшується, а цифрової – збільшується, даючи могутні переваги для таких країн. Наприклад, з досвіду Естонії, Ірландії, Швеції, Ізраїлю – безпосередній ефект від комплексного розвитку цифрової економіки + 20% ВВП протягом 5 років та ROI цифрової трансформації до 500%.

Про що йде мова? У цифровій економіці на перший план виходить споживання саме цифрових технологій, незалежно від сфери. В Україні найбільш яскравим прикладом сьогодні є агропромислова сфера, де завдяки цифровим технологіям передові агрокомпанії збільшують свої ROI від 30% до 90%. Але уявіть, що буде, коли ми забезпечимо цифрову трансформацію всієї агросфери. Прогнозні цифри – це за рахунок цифровізації агросектора збільшити на 30% ефективність та на 20% — врожайність.

Для сфери медицини цифрова економіка означає поступовий перехід до онлайн-медицини – це, наприклад, замість періодичного медичного огляду, ми маємо сенсори та датчики онлайн-спостереження за окремими групами (наприклад, датчик спостереження за серцебиттям дитини в утробі матері).

Для освіти цифрова економіка — це, наприклад, запровадження поняття «цифрової освітньої послуги». Комп’ютерний клас має бути у портфелі кожного учня! Мета — не зменшувати кількість уроків інформації та знань, а зробити так, щоби ці знання отримувалися в нових цікавих захоплюючих форматах. Уявляєте, як це вплине на освіту наших дітей та майбутнє країни? Цифрова економіка передбачає цифрове перетворення всіх сфер життєдіяльності, надаючи їм значний економічний та соціальний ефект.

При цьому вкрай важливим є зменшення цифрової нерівності. Відділені селища та соціальні об’єкти слід наблизити до можливостей міста. Мета — 95% українських домогосподарств мають бути підключені до станціонарного інтернету. Кожне місто — тим більше із туристичним потенціалом — повинно мати сучасну Wi-Fi мережу. Цифровізація туризму — це насамперед цифрові зручності. Все це відкриває нові потужні можливості для держави, суспільства і його громадян.

Цифрова економіка має створити нам 1,5-2 млн нових робочих місць та перекваліфікувати орієнтовно ще 1,5-2 млн громадян.

Як усунути бар’єри

Для усунення бар’єрів на шляху цифрових перетворень у найбільш перспективних сферах та реалізації першочергових ініціатив Державним агентством з питань електронного урядування України спільно з Мінекономрозвитку та Hi-Tech Office Ukraine напрацьовано комплексний план цифрових перетворень в Україні. Відповідний проект розпорядження перебуває на погодженні в центральних органах влади та ми очікуємо на його швидке прийняття.

Документ дуже амбіційний, містить понад 50 комплексних завдань — конкретний набір цифрових ініціатив. Вінохоплює всі сфери життєдіяльності – від Індустріїї 4.0, IoT та смарт-фабрики до впровадження блокчейну в державних установах.

Ми нещодавно створили Міжгалузеву раду з питань розвитку е-урядування. До неї увійшли державні секретарі всіх Міністерств. Якщо подивитися міжнародний досвід, то чи є в країні Міністерство, чи є агентство чи щось ще — комплексні зміни, які стосуються діяльності всіх сфер, можливі лише за рахунок ефективної діяльності міжгалузевої інституції. І що стосується виконання розпорядження Digital Agenda для України, яке було презентоване днями, то я впевнений, що координацію його потрібно покласти на певну міжгалузеву раду. Саме такий орган має забезпечити спільну діяльність, взаємоузгодження.

Отже сьогодні маємо великий спільний виклик, від виконання якого залежить успіх цифрової економіки в Україні. А виконання цього документу неможливе без об’єднання зусиль всіх гілок влади, бізнесу та громадськості.

Електронний Уряд як базова передумова Цифрової економіки

2016 року Європейська комісія ухвалила новий eGovernment Action Plan до 2020 року, на який ми уже орієнтуємося у своїй діяльності. Одним з ключових месседжів цього плану є те, що «The digital transformation of government is a key element to the success of the Digital Economy». Тобто, якщо ми хочемо успішно розвивати цифрову економіку, слід робити цифрову трансформацію базових сфер життєдіяльності. Уряд також має ставати цифровим — і з цим важко не погодитися.

Саме Електронний Уряд є одним з головних завдань нашого агентства. і в 2017 році в нас дуже амбіційні плани, які ми поки успішно виконуємо. Наведу декілька цифр:

  • Вже сьогодні центральні органи влади щодня обмінюються понад 4 тис документів виключно в електронній формі, це десь 80% всього листування – далі цей показник буде збільшуватися.
  • Лише в 2017 році ми вже запровадили ряд пріоритетних послуг, такі як реєстрація бізнесу онлайн, всі будівельні послуги, допомога по народженню — і всі вони вкрай актуальні. Наприклад, саме сьогодні ми вийшли на показник в 1 тис родин, які отримали допомогу при народженні онлайн — і це за 2 місяці. Наші плани – це 100 найбільш важливих послуг в онлайн-форматі до кінця 2018 року відповідно до вимог ЄС.
  • Найбільший прорив ми в цьому році маємо зробити разом з нашими естонськими партнерами в питанні розвитку інтероперабельності — сьогодні в державі існують тисячі неефективних адміністративних процесів, які потребують реінжинірингу та оптимізації саме за рахунок електронної взаємодії.
  • Ще один важливий проект 2017 року – це MobileID. Запровадження мобільного ідентифікатора, який має забезпечити громадян доступними надійними та зручними засобами ідентифікації та сприяти розвитку електронних сервісів (як публічних, так і приватних).

Digital by Default

Хочу зазначити один важливий момент – дуже часто говорять, що уряд, держава, «система» змінюються повільно, що «запускайте сервіси поза законодавством» тощо. По-перше, будь-яка держава змінюється повільно. І ніхто не будував електронне урядування за рік. По-друге, зміна діючих неефективних процесів на нові ефективні й електронні – це у першу чергу, зміна законодавства (інакше це — не реформа). Інакше такі пілотні сервіси розваляться при першій можливості. Ми маємо створювати сталі проекти та сталі реформи.

Кожен наш сервіс чи електронний процес закріплений законодавчо — і не буде так просто відмінений при зміні керівництва країни чи певних політичних змінах.

Як все ж таки прискорити цифровий розвиток Уряду та базових сфер життєдіяльності? Сьогодні ми спільно з Фондом Східна Європа в рамках швейцарсько-української програми EGAP закладаємо один такий стратегічний підхід – це практична імплементація принципу digital by default в Регламент КабМіну України. Ми хочемо ввести цифрову експертизу всіх нових документів КМУ або змін до існуючих. Кожен документ має передбачати цифрову форму реалізації описаного в ньому процесу. Це згодом може дати дуже великий ефект.

Як підняти рівень цифровізації суспільства

Я хотів би це питання розкрити у контексті використання електронних сервісів. На сьогодні в Україні вже працює низка державних сервісів, — але ми бачимо що рівень їхнього використання не є високим. І тут питання не лише в навичках, а більше в рівні довіри до електронних форм взаємодії. В багатьох наших послугах ми даємо користувачу можливість обрати паперовий чи електронний результат – і багато обирають паперовий. Це — недовіра та певна неготовність. Досвід ЄС показує, що будь-яка нова державна електронна послуга набирає популярність 50% за 2-3 роки. Але це потрібно стимулювати публічним навчанням, як це робиться в ЄС, а також дуже важливою є просвіта щодо захисту цифрової ідентичності. З цим в нас поки біда— і також публічне навчання має бути, це є частиною згаданого вище розпорядження.

Крім електронного уряду, в цьому році дуже важливі кроки робляться у напряму eHealth, що буде посилювати реформу системи охорони здоров’я, також не менш важливим є цифровізація соціальної сфери. Інші галузі також вмушені будуть створити свої плани відповідно до розпорядження про цифрову трансформацію.

Взагалі саме електронне урядування є ключем до реформ в Україні.

Сьогодні хотів би ще раз підкреслити важливість швидкої імплементації принципу Digital by Default — і тоді в нас будуть з’являтися нові урядові документи, що міститимуть частинку цифровізації (від 20 до 50 документів щотижня). Так ми забезпечимо необхідні передумови для цифрової трансформації української економіки та країни в цілому.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: