Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як шведи спробували 6-годинний робочий день — і що з того вийшло

Jak švedy sprobuvaly 6-godynnyj robočyj deń — i ščo z togo vyjšlo

Шведи експериментують із 6-годинним робочим днем для медсестер та обслуговуючого персоналу — але схоже, що із короткого графіку нічого не вийшло, хоча вони витратили на цей експеримент 2 роки. Чи варто європейцям працювати 6 годин замість 8 — і до чого це може призвести?
Švedy eksperymentujuť iz 6-godynnym robočym dnem dlja medsester ta obslugovujučogo personalu — ale shože, ščo iz korotkogo grafiku ničogo ne vyjšlo, hoča vony vytratyly na cej eksperyment 2 roky. Čy varto jevropejcjam pracjuvaty 6 godyn zamisť 8 — i do čogo ce može pryzvesty?
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Асистуюча медсестра Емілі Теландер з посмішкою підбадьорює одного з пацієнтів у будинку престарілих в Гетеборзі, якому вдалося обіграти свого партнера в настільній грі. Але її посмішка зникає, коли вона описує зміни, що відбудуться, коли після 23 місяців шестигодинної роботи їй доведеться повернутися до 8 робочих годин. Каже, що за 6 годин роботи у всіх її колег було більше енергії, відчуття щастя та натхнення. Гетеборг експериментує з коротшими робочими днями, але політика скорочення робочого часу — не з дешевих кроків для уряду. Пані Теландер є однією з близько 70 асистенток-медсестер, котрим скоротили тривалість роботи для експерименту. Чи відбувся стрибок продуктивності Після початку експерименту, аби залучити достатньо персоналу для догляду за старіючим населення країни, довелося взяти на роботу додаткових медсестер для покриття втрачених годин. Незалежні дослідники проекту також оплатили навчання співробітникам в аналогічній службі догляду, яка продовжувала працювати в штатному режимі. Їхній остаточний звіт вийде незабаром, але дані, опубліковані на цей момент, свідчать сильно на користь аргументів пані Теландер. Цей шведський експеримент поставив коротший робочий день як питання, що на порядку денному як для Швеції, так і для Європи, кажуть дослідники. За перші 18 місяців тестового періоду медсестри, які працюють за новим графіком, брали менше відпусток за станом здоровя, повідомляли про поліпшення власного самопочуття та збільшення їхньої продуктивності — при цьому організовуючи для своїх пацієнтів на 85% більше заходів (від споглядання природи до активних прогулянок). Одначе проект зіткнувся з жорсткою критикою з боку зацікавлених осіб, які вказували, що витрати перевищили переваги. Правоцентристські супротивники нової тривалості робочого дня подали заклик до міської ради міста Гетеборга передчасно завершити його в травні 2016 року, стверджуючи, що було несправедливо продовжувати інвестувати гроші платників податків у пілотний проект, який не був економічно стійким. І хоча експериментаторам вдалося залишитися в межах бюджету, але все одно це починання обійшлося місту приблизно у 12 млн крон ($1,3 млн). «Чи можемо ми зробити коротшим робочий день для всієї громади? Ні, це буде занадто дорого,» — каже Даніель Бернмар, лідер лівої партії. Але він стверджує, що експеримент все ще виявився «успішним з багатьох точок зору», створивши додаткові робочі місця для 17 медсестер у місті, зменшивши витрати на оплату хворих і підживлюючи глобальні дебати про культуру праці. Треба більше спроб Хоча робочий і особистий баланс вже відстоюється через політичну риторику в Швеції, шанси цієї північної країни на скорочення стандартного 40-годинного тижня залишаються незначними. На національному рівні Ліва партія є єдиною парламентською партією, що виступає за скорочення базового робочого часу, і її підтримали лише 6% виборців на минулих загальних виборах Швеції. Незважаючи на це, група інших шведських муніципалітетів стежить за подібними експериментами, проводячи локальні дослідження, спрямовані на інші групи працівників, які мають високий рівень захворюваності та вигоряння, включаючи соціальних працівників та медсестер. Також спостерігається збільшення кількості пілотних проектів такого штибу в приватному секторі, у тому числі — серед рекламних, консультаційних, телекомунікаційних та технологічних компаній. Неначе «прогулювання уроків»? «Я дійсно не думаю, що 6-годинний робочий день відповідає підприємницькому світу або країні, в якій є стартапи», — стверджує Ерік Гатенхольм, виконавчий директор технологічної компанії із Гетеборгу. Він досить відвертий, щоби визнати, що перевірив метод скорочення робочих днів на своєму персоналі після того, як «прочитав про цей тренд у Facebook». Та спробу довелося припинити менше ніж за місяць. Було більше скарг, аніж успіхів, та й відчуття, неначі всі навколо «прогулюють уроки», тому від 6-годинного робочого дня відмовилися. Треба більше досліджень — або ні З іншого боку, є точка зору доктора наук Арама Седдіга, який нещодавно отримав докторський ступінь в Інституті стресових досліджень Стокгольмського університету. Науковець ввадає, що 6-годинний робочий день буде найбільш ефективним у організаціях, таких як лікарні, але дасть менше результатів в стартапах чи компаніях, де межі між роботою та приватним життям є доволі розмитими. Відтак намагаючись виконати всю роботу, вони після 6 годин у офісі братимуть ще більше роботи додому. Гнучкий графік може стати відповіддю на всі питання Повернувшись до Гетеборгу, Бенгт Лоренцон, провідний дослідник проекту, стверджує, що концепція 6-годинних робочих днів також являє собою основу для розбудови потужної культури гнучкості, якій сприяють численні шведські компанії. Поліпшення вашого робочого життя полягає не лише в тому, як довго триває робочий день, упевнений він. Тому починати слід не з того, скільки годин має людина «висиджувати» в офісі, а як зробити використання робочого часу та вирішення особистих питань працівників більш гнучким та взаємовигідним процесом і для керівництва компаній, і для підлеглих у цих компаніях.

Асистуюча медсестра Емілі Теландер з посмішкою підбадьорює одного з пацієнтів у будинку престарілих в Гетеборзі, якому вдалося обіграти свого партнера в настільній грі. Але її посмішка зникає, коли вона описує зміни, що відбудуться, коли після 23 місяців шестигодинної роботи їй доведеться повернутися до 8 робочих годин. Каже, що за 6 годин роботи у всіх її колег було більше енергії, відчуття щастя та натхнення.

Гетеборг експериментує з коротшими робочими днями, але політика скорочення робочого часу — не з дешевих кроків для уряду. Пані Теландер є однією з близько 70 асистенток-медсестер, котрим скоротили тривалість роботи для експерименту.

Чи відбувся стрибок продуктивності

Після початку експерименту, аби залучити достатньо персоналу для догляду за старіючим населення країни, довелося взяти на роботу додаткових медсестер для покриття втрачених годин. Незалежні дослідники проекту також оплатили навчання співробітникам в аналогічній службі догляду, яка продовжувала працювати в штатному режимі. Їхній остаточний звіт вийде незабаром, але дані, опубліковані на цей момент, свідчать сильно на користь аргументів пані Теландер.

Цей шведський експеримент поставив коротший робочий день як питання, що на порядку денному як для Швеції, так і для Європи, кажуть дослідники. За перші 18 місяців тестового періоду медсестри, які працюють за новим графіком, брали менше відпусток за станом здоров’я, повідомляли про поліпшення власного самопочуття та збільшення їхньої продуктивності — при цьому організовуючи для своїх пацієнтів на 85% більше заходів (від споглядання природи до активних прогулянок). Одначе проект зіткнувся з жорсткою критикою з боку зацікавлених осіб, які вказували, що витрати перевищили переваги.

Правоцентристські супротивники нової тривалості робочого дня подали заклик до міської ради міста Гетеборга передчасно завершити його в травні 2016 року, стверджуючи, що було несправедливо продовжувати інвестувати гроші платників податків у пілотний проект, який не був економічно стійким. І хоча експериментаторам вдалося залишитися в межах бюджету, але все одно це починання обійшлося місту приблизно у 12 млн крон ($1,3 млн).

«Чи можемо ми зробити коротшим робочий день для всієї громади? Ні, це буде занадто дорого,» — каже Даніель Бернмар, лідер лівої партії. Але він стверджує, що експеримент все ще виявився «успішним з багатьох точок зору», створивши додаткові робочі місця для 17 медсестер у місті, зменшивши витрати на оплату хворих і підживлюючи глобальні дебати про культуру праці.

Треба більше спроб

Хоча робочий і особистий баланс вже відстоюється через політичну риторику в Швеції, шанси цієї північної країни на скорочення стандартного 40-годинного тижня залишаються незначними. На національному рівні Ліва партія є єдиною парламентською партією, що виступає за скорочення базового робочого часу, і її підтримали лише 6% виборців на минулих загальних виборах Швеції. Незважаючи на це, група інших шведських муніципалітетів стежить за подібними експериментами, проводячи локальні дослідження, спрямовані на інші групи працівників, які мають високий рівень захворюваності та вигоряння, включаючи соціальних працівників та медсестер. Також спостерігається збільшення кількості пілотних проектів такого штибу в приватному секторі, у тому числі — серед рекламних, консультаційних, телекомунікаційних та технологічних компаній.

Неначе «прогулювання уроків»?

«Я дійсно не думаю, що 6-годинний робочий день відповідає підприємницькому світу або країні, в якій є стартапи», — стверджує Ерік Гатенхольм, виконавчий директор технологічної компанії із Гетеборгу. Він досить відвертий, щоби визнати, що перевірив метод скорочення робочих днів на своєму персоналі після того, як «прочитав про цей тренд у Facebook». Та спробу довелося припинити менше ніж за місяць. Було більше скарг, аніж успіхів, та й відчуття, неначі всі навколо «прогулюють уроки», тому від 6-годинного робочого дня відмовилися.

Треба більше досліджень — або ні

З іншого боку, є точка зору доктора наук Арама Седдіга, який нещодавно отримав докторський ступінь в Інституті стресових досліджень Стокгольмського університету. Науковець ввадає, що 6-годинний робочий день буде найбільш ефективним у організаціях, таких як лікарні, але дасть менше результатів в стартапах чи компаніях, де межі між роботою та приватним життям є доволі розмитими. Відтак намагаючись виконати всю роботу, вони після 6 годин у офісі братимуть ще більше роботи додому.

Гнучкий графік може стати відповіддю на всі питання

Повернувшись до Гетеборгу, Бенгт Лоренцон, провідний дослідник проекту, стверджує, що концепція 6-годинних робочих днів також являє собою основу для розбудови потужної культури гнучкості, якій сприяють численні шведські компанії. Поліпшення вашого робочого життя полягає не лише в тому, як довго триває робочий день, упевнений він. Тому починати слід не з того, скільки годин має людина «висиджувати» в офісі, а як зробити використання робочого часу та вирішення особистих питань працівників більш гнучким та взаємовигідним процесом і для керівництва компаній, і для підлеглих у цих компаніях.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: