Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Міфи та правда стосовно найобговорюванішого законопроекту про мову

Mify ta pravda stosovno najobgovorjuvanišogo zakonoproektu pro movu

Чули про нові законопроекти щодо мовної політики, але не мали часу прочитати докладніше? Не потрібно перечитувати 50 сторінок тексту, ми розповімо коротко про головне — і спростовуємо 3 найрозповсюдженіші міфи стосовно нового законопроекту про державну мову
Čuly pro novi zakonoproekty ščodo movnoї polityky, ale ne maly času pročytaty dokladniše? Ne potribno perečytuvaty 50 storinok tekstu, my rozpovimo korotko pro golovne — i sprostovujemo 3 najrozpovsjudženiši mify stosovno novogo zakonoproektu pro deržavnu movu
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Флешмоби за і проти #ЗаконПроМову5670 у лютому-березні 2017 року сколихнули не лише соцмережі, але й вулиці українських міст. На підтримку законопроекту стали відомі митці та громадські діячі, а супротивники дивували винахідливістю, вигадуючи страшні історії про в’язницю для російськомовних громадян. Розглянемо ключові моменти законопроекту №5670 та популярні стереотипи, пов’язані з ним. Чим законопроект №5670 відрізняється від інших запропонованих парламентом? Перше і головне — закон про державну мову скасовує чинний закон «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Ківалова-Колесніченка») і вносить зміни до 51 законодавчого акту. Законопроект № 5670 «Про державну мову» напрацьований робочою групою під керівництвом професора Володимира Василенка при Міністерстві культури. До робочої групи входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики. Проект закону також передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови: Національна комісія зі стандартів державної мови Центр української мови Термінологічний центр української мови Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів) Закон про державну мову набуває чинності через 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такий термін є найбільш оптимальним. Він дає можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону, водночас унеможливлюючи розтягнення реалізації закону на десятиліття. Міф #1: За розмову недержавною мовою даватимуть штраф чи саджатимуть до в’язниці Володіння українською мовою стане обов’язком громадянина України. Та цей закон ні в кого не забирає права вільно спілкуватися будь-якою іншою мовою. Згідно зі статтею 2 закону «Про державну мову» його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, посадові особи, керівники та працівники всіх державних та комунальних підприємств, установ та організацій, депутати всіх рівнів, чиновники, члени уряду, Президент України, а також особи, що претендують на призначення / обрання на зазначені посади. Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, і карається відповідно до Закону. Вживання суржика, попри поширену думку, не є фактом зневаги. Міф #2: Зобов’язання до використання однієї (державної) мови в усіх сферах суспільного життя наближує нас до диктатури У законопроекті №5670 враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства. Зокрема подібним чином регулюється вживання державної мови у Литві, Латвії, Польщі, Франції та Австрії. Варто наголосити, що завданням законопроекту №5670 не є обмеження прав певної категорії населення. Головне завдання закону про державну мову — захист державного статусу української мови як мови громадянства України. Робоча група, яка працювала над текстом закону, орієнтувалась на законодавство та досвід країн Європи. Також автори закону про державну мову врахували досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. При цьому більшість прихильників законопроекту вважають, що він стане суттєвим щаблем на шляху євроінтеграції. Міф #3: Запровадження обов’язкового володіння українською мовою в усіх державних підприємствах, органах та установах знизить можливість працевлаштування З ухваленням закону про державну мову на ринку праці побутуватиме абсолютно протилежна тенденція. Ірина Подоляк, народна депутатка України, зауважує: «Цей закон, можливо, стане причиною найбільшого масового працевлаштування кваліфікованих філологів за останній час. Створення кількох профільних інституцій дасть змогу фахівцям проводити актуальні дослідження живої мови і впливати на її розвиток». За її словами, перекладачі, редактори, викладачі української у медицині, української у природничих науках, розвиток малого підприємництва через надання послуг з усного і синхронного перекладу, викладання на різнорівневих курсах державної мови та багато іншого – це все робочі місця, зарплата, відтак податки і надходження до бюджету. Коли почнуться зміни і чому вони необхідні? Закон почне працювати поступово. Через півроку після опублікування запрацюють норми стосовно телебачення і радіо, а також надання послуг, документообігу та діловодства. Починаючи з 1 вересня 2018 року, українська стане обов’язковою мовою освіти на всіх рівнях. За рік — у галузях культури, охорони здоров’я, інформаційних системах та друкованих ЗМІ. Через 2 роки почне діяти вимога іспиту зі знання мови для отримання громадянства й призначення на державні посади. Говорити про впровадження української мови в усі сфери суспільного життя України як про утиск прав — абсурдно. Наприклад, будь-який посадовець Франції виступає публічно виключно французькою, в той час як народні депутати України виступають на засіданнях іноземною. Звідси й відповідь — так, оновлений закон про державу мову необхідний. І потрібен він, у першу чергу, щоби зберегти одну з головних рис нашої державної ідентичності — адже «нації вмирають не від інфаркту…», як відомо. За матеріалами Language Policy та «Радіо Свобода»

Флешмоби за і проти #ЗаконПроМову5670 у лютому-березні 2017 року сколихнули не лише соцмережі, але й вулиці українських міст. На підтримку законопроекту стали відомі митці та громадські діячі, а супротивники дивували винахідливістю, вигадуючи страшні історії про в’язницю для російськомовних громадян. Розглянемо ключові моменти законопроекту №5670 та популярні стереотипи, пов’язані з ним.

Чим законопроект №5670 відрізняється від інших запропонованих парламентом?

Перше і головне — закон про державну мову скасовує чинний закон «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Ківалова-Колесніченка») і вносить зміни до 51 законодавчого акту.

Законопроект № 5670 «Про державну мову» напрацьований робочою групою під керівництвом професора Володимира Василенка при Міністерстві культури. До робочої групи входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики.

Проект закону також передбачає створення державних інститутів для забезпечення стандартів та захисту державної мови:

  • Національна комісія зі стандартів державної мови
  • Центр української мови
  • Термінологічний центр української мови
  • Уповноважений із захисту державної мови (включно зі службою мовних інспекторів)

Закон про державну мову набуває чинності через 2 місяці після опублікування і передбачає додаткові перехідні періоди — для різних сфер до 2 років. Такий термін є найбільш оптимальним. Він дає можливість підприємствам та іншим суб’єктам привести свою діяльність у відповідність до вимог закону, водночас унеможливлюючи розтягнення реалізації закону на десятиліття.

Міф #1: За розмову недержавною мовою даватимуть штраф чи саджатимуть до в’язниці

Володіння українською мовою стане обов’язком громадянина України. Та цей закон ні в кого не забирає права вільно спілкуватися будь-якою іншою мовою. Згідно зі статтею 2 закону «Про державну мову» його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Зобов’язані вільно володіти державною мовою держслужбовці, посадові особи, керівники та працівники всіх державних та комунальних підприємств, установ та організацій, депутати всіх рівнів, чиновники, члени уряду, Президент України, а також особи, що претендують на призначення / обрання на зазначені посади.

Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюється до наруги над державними символами України, і карається відповідно до Закону. Вживання суржика, попри поширену думку, не є фактом зневаги.

Міф #2: Зобов’язання до використання однієї (державної) мови в усіх сферах суспільного життя наближує нас до диктатури

У законопроекті №5670 враховано світовий, у тому числі, європейський досвід мовного законодавства. Зокрема подібним чином регулюється вживання державної мови у Литві, Латвії, Польщі, Франції та Австрії. Варто наголосити, що завданням законопроекту №5670 не є обмеження прав певної категорії населення. Головне завдання закону про державну мову — захист державного статусу української мови як мови громадянства України. Робоча група, яка працювала над текстом закону, орієнтувалась на законодавство та досвід країн Європи. Також автори закону про державну мову врахували досвід усіх мовних законопроектів, що існували в Україні за всі часи незалежності. При цьому більшість прихильників законопроекту вважають, що він стане суттєвим щаблем на шляху євроінтеграції.

— Ми маємо вирішити ким ми хочемо бути: маленькою копією сусідньої імперії чи європейською країною з власним обличчям та ідентичністю.

Геннадій Афанасьєв, активіст, політв'язень

Міф #3: Запровадження обов’язкового володіння українською мовою в усіх державних підприємствах, органах та установах знизить можливість працевлаштування

З ухваленням закону про державну мову на ринку праці побутуватиме абсолютно протилежна тенденція.

Ірина Подоляк, народна депутатка України, зауважує: «Цей закон, можливо, стане причиною найбільшого масового працевлаштування кваліфікованих філологів за останній час. Створення кількох профільних інституцій дасть змогу фахівцям проводити актуальні дослідження живої мови і впливати на її розвиток».

За її словами, перекладачі, редактори, викладачі української у медицині, української у природничих науках, розвиток малого підприємництва через надання послуг з усного і синхронного перекладу, викладання на різнорівневих курсах державної мови та багато іншого – це все робочі місця, зарплата, відтак податки і надходження до бюджету.

Коли почнуться зміни і чому вони необхідні?

Закон почне працювати поступово. Через півроку після опублікування запрацюють норми стосовно телебачення і радіо, а також надання послуг, документообігу та діловодства. Починаючи з 1 вересня 2018 року, українська стане обов’язковою мовою освіти на всіх рівнях. За рік — у галузях культури, охорони здоров’я, інформаційних системах та друкованих ЗМІ. Через 2 роки почне діяти вимога іспиту зі знання мови для отримання громадянства й призначення на державні посади.

Говорити про впровадження української мови в усі сфери суспільного життя України як про утиск прав — абсурдно. Наприклад, будь-який посадовець Франції виступає публічно виключно французькою, в той час як народні депутати України виступають на засіданнях іноземною. Звідси й відповідь — так, оновлений закон про державу мову необхідний. І потрібен він, у першу чергу, щоби зберегти одну з головних рис нашої державної ідентичності — адже «нації вмирають не від інфаркту…», як відомо.

За матеріалами Language Policy та «Радіо Свобода»

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: