Українці у світі — Ольга: «Виграла Green Card, прийшла до тями, опинилася в Америці»

Ukraїnci u sviti — Oľga: «Vygrala Green Card, pryjšla do tjamy, opynylasja v Ameryci»

Історії українців у світі — тема нашого нового тематичного циклу «Ukrainian Люди». Якщо ви нещодавно читали колонку української дизайнерки, яка живе в Лос-Анджелесі, вас точно зацікавить сьогоднішня історія — нашої співвітчизниці, яка несподіваним поворотом долі опинилася у Чикаго

Istoriї ukraїnciv u sviti — tema našogo novogo tematyčnogo cyklu «Ukrainian Ljudy». Jakščo vy neščodavno čytaly kolonku ukraїnśkoї dyzajnerky, jaka žyve v Los-Andželesi, vas točno zacikavyť śogodnišnja istorija — našoї spivvitčyznyci, jaka nespodivanym povorotom doli opynylasja u Čykago

Така можливість випадає далеко не кожному. Щороку українці грають в лотерею із бажанням реалізувати свій потенціал в США, а доля усміхається одиницям. Українка Оля Гамоля відома саме під таким ім’ям майже 30 тис своїх підписників у Instagram. Рік тому Оля переїхала в американське Місто Вітрів. І поспілкувавшись із нею, здається, що не вона його обрала, а Чикаго обрало її. Утім, після розмови стає зрозумілим те, що за рік на прикладі дівчини можна прожити так багато пригод, що декому не вистачить і цілого життя. Знайомимося і надихаємося.

Перший транспорт у США

— Звідки в тебе виникло бажання податися на Green Card?

Взимку 2014 року я була працівницею в Radisson Blu Resort Bukovel, де познайомилась із Наталею, яка працювала на ресепшені. Через півтора роки Наталя публікує фото біля Посольства СШ в Києві з диво-папірцем: «Your visa was approved». Я, як стандартна українка, почала одразу «строчити» їй, мовляв, що та як — і Наталя мені розповіла, що вони зіграли в лотерею, виграли і тепер мігрують. Це, здається, був вересень, — а в жовтні я подала заявку з девізом «ну а раптом!». 24 червня цьогоріч два дні святкувала свою першу «американську» річницю.

— А чому саме Чикаго? Тебе щось пов’язувало з цим штатом раніше?

Чому? Бо тут оселилася Наталя, яка розказала про лотерею, — і вона була моєю єдиною знайомою людиною на всі Штати.

— Як тебе змінило це нове місто?

Я би сказала, що подорослішала дуже сильно, коли приїхала до США, бо тут розумієш, що всілякі красиві фото на живописному фоні (те, чим «страждаєш» в Києві) — це вже не дуже важливо, адже ти стикаєшся із реальним життям, де треба нести відповідальність за оренду, за витрати, за зарплатню. І хоча в Україні це все теж було — але вдома ти відчуваєш, що у тебе є якась «подушка безпеки»: мама допоможе, друі допоможуть. А тут ти приїжджаєш в країну — і ти сам. Тому Чикаго загартувало мене і навчило бачити пріоритети в житті.

— Давай щиросердно: наскільки реально для молоді відкрити щось своє або заробляти з нуля, отримавши грін-карту чи переїхавши в Америку? Скільки ти заробляла спочатку і де працювала — і скільки зараз? Від чого це залежить (спеціальність, фах, уміння крутитися-вертітися, знайомства)?

Що можу сказати точно — знайомства нічого тут не вирішують, і «по блату» нічого не вийде. Я спочатку працювала на українців в магазині одягу за $8 на годину, потім вже «піднялася» на мінімальну ставку $11 і зараз заробляю трішки більше мінімуму. Зараз працюю в медцентрі, мене підвищили з ресепшина в бухгалтерію.

Стосовно фаху, думаю, що американський диплом став би в нагоді —і тоді би це підняло зарплату, але поки не стикалася з таким.

Стосовно «відкрити своє» — запитайте мене за півроку. Буквально минулими вихідними оголосила про відкриття свого проекту gamolka.inc — хочу спробувати просувати український продукт на американському континенті. Тому, сподіваюся, що наступного разу розкажу вам, як відкрити щось своє в Америці.

01/ 03
Канали в даунтауні

— Що потрібно, аби винайняти більш-менш нормальну квартиру, чи є обмеження за національностю? Яка середня вартість? І де вона знаходиться по відстані від роботи чи центру міста?

Відбір за національною ознакою — з таким не стикалась, але я думаю, що якби менеджмент будь-яким чином натякнув би мені на національність, то світив би йому судовий позов за расизм чи ще щось таке. Вартість коливається в залежності від району. Спочатку після приїзду важко зняти щось із менеджементом (більшість будинків під менеджентом організації, яка займається орендою), тому більшість шукає квартиру напряму від власників.

Квартира, в якій тепер живе Оля

Наші часто здають горища чи підвали. Таким чином, твою кредитну історію ніхто не перевіряє — і ти можеш заселитися без проблем, на умовах домовленості з власником. Так було з моєю першою квартирою — ми домовилися з власником (він українець з Тернополя) і заселились за $1 тис (на ринку це дорого, але вона була повністю мебльована). Але комуна будинку дала нам штраф за неправомірне заселення, і навіть легенда, що ми родичі, не врятувала: платили $300 штрафу.

Тепер я живу вже в самому Чикаго, біля озера, знімаю маленьку студіо за $775. В середньому, в передмісті можна знайти хорошу квартиру за $800-900. В центрі — вже $1,2-1,5 тис і вище.

Ольга: « А це — моя гардеробна»

 — Що з речей повинна мати кожна людина, яка себе поважає, яка живе в Чикаго?

Я би сказала, що тут ти нікому нічого не винен — і нікому нічого не маєш доводити. У нас в Україні люди можуть недоїдати, але купують айфон, аби виглядати «дорого-багато». Тут ти нікому нічого не маєш доводити. Хочеш знімати квартиру — знімай квартиру, хочеш жити з батьками — живи з батьками. Звісно, вихідців з наших країв часто можна упізнати в їхньому прагненні купити машину подорожче чи похвалитися новими Apple Watch — але це вже специфіка нашої ментальності.

— Який штат ти вважаєш найоптимальнішим для життя і який найгіршим?

Складно сказати, бо я була лише в 3 штатах поки — Джорджія, Вісконсин і мій Іллінойс. Можу сказати точно, що після кожної поїздки поверталась в Чикаго і дивилась на нього все більш закоханими очима. Але мрію про Каліфорнію, щоби не було зими, бо я — страшенний мерзляк.

— У Чикаго є райони, куди  краще не ходити?

Є, і багато. Найголовніше — не можна на південь: на «Саус Сайді» — більшість афроамериканці, і туди навіть поліція не їздить. Статистику новин з тих районів краще теж не дивитися: «вбили / зарізали / застрелили».

Трамп Тауер

— Можеш розвіяти «American dream» п’ятьма поганими фактами про США?

  1. Тут все теж не ідеально — високі податки, особливо на майно: купуєш будинок, а потім кожного року платиш податок на майно (якщо не помиляюсь, то близько 3%. Наприклад, купив будинок за $250 тис — і плати щороку по $5 тис чисто тому, що у тебе є будинок!)
  2. Також тут горе з медициною — вона на космічно високому рівні, і все дуже круто, доки справа не доходить до рахунків. Краще в Штатах не хворіти, а зуби буду літати лікувати в Україну.
  3. На навчання дітям тут теж починають збирати гроші з дня народження дитини — вартість навчання доходить до $50-80 тис на рік.
  4. Звичайно, у Чикаго високий рівень злочинності, є мафія. На South Side не їздять навіть поліцейські.
  5. Також неодноразово зіштовхувалася з американською зверхністю до себе як емігранта. І хоч батьки того ж американця приїхали 20 років тому, але тебе точно засміють за акцент чи ще щось.

— А тепер давай про щось хороше. Де ти найчастіше любиш проводити час у Чикаго?

Я найбільше люблю гуляти  центром, головними вулицями, де завжди бігає народ. Також люблю сидіти на пляжі біля даунтауну, там космічний вигляд на місто і завжди мені там душевно і спокійно. А молодь — де вони тільки не зависають. На кожних вихідних завжди є якийсь фест, в суботу всі по барах, а в неділю всі похмеляються мімозами на бранчах. П’ють вони багато.

Даунтаун і кафе біля води City Winery

— Є якісь лайфхаки / правила, які тобі допомагають у Штатах? 

Я за натурою своєю — людина, яка йде за правилами, закореніла відмінниця, і мені завжди це боком вилазить. Єдине — це волосся помити, перед тим як виходиш на вулицю 🙂 Із лайфхаками та обхідними путями у мене проблеми. Така от Гамоля без лайфхаків 🙂

— Ти прожила тут рік, і маєш повне право порівнювати. Що тебе приваблює в Америці, чого не вистачає Україні?

  • Чикаго має чудовий громадський транспорт — і мені, людині без авто, це дуже подобається. Кажуть, що в інших штатах без машини взагалі не вижити, а я вже рік справляюся. 🙂
  • Ще я рада, що в Чикаго багато наших магазинів, і навіть посеред ночі ти можеш купити копчену скумбрію під пивко, бо прям дуже захотілось. Навіть київський торт є!
  • Даунтаун тут неймовірний — досі гуляю з відкритим ротом.
  • Місто досить компакне (як десь десять Києвів в одному — відносно компактне) — все в центрі, а до іншого можна доїхати.
  • Тут поєднуються і височенні хмарочоси, і милі історичні будівлі, завиті плющем.
  • Україні точно не вистачає інфраструктури. Тут хочеш на велосипеді — по місту тонна доріжок, для людей на візках немає жодних перешкод, кожен автобус опускається на пневмі, щоби було зручно зайти, загалом тут — все для людей.
  • Здебільшого дороги тут кращі,  ніж в Україні, але є й ділянки, де можна «залишити» колесо.

— Ти дуже різностороння. Визначила для себе, куди ти хочеш рухатися в професійному плані? Наскільки реальні перспективи?

Як уже сказала, хочу спробувати розвинути свій проект з українськими дизайнами — і в майбутньому, може навіть, магазин відкрити. Дайош мережу всіма штатами! Дуже хочеться, щоби знали наших.

— Чимала кількість фоловерів — як ти розкрутилася в Instagram

Ще коли я була в Києві, то просто постійно ставила хештеги, переходила по геолокаціям , коментарі залишала під обоговреннями та іншими фото — і так набрала перші 2 тис. Після переїзду в Америку — набрала 5 тис. Я говорю і пишу суржиком, ніким не прикидаюся, залишаюся собою, в мене не сотні тисяч людей і я не вважаю себе суперблоґеркою. Головне, що «працює» — це бути собою у спілкуванні навіть в соцмережах.

День Вишиванки в Чикаго

— Чи підтримуєш ти зв’язок з українцями? 

Спілкуюся ще й як! Багато пишуть через інстаграм, і це — чудове джерело знайомств. Стосовно громади — тут навіть українське село є, район Чикаго — Ukrainian Village, там наші ресторани, магазини, адвокати тощо,  наче в Україні. 🙂

— Чи в Україні жити краще?

Навіть не знаю. Як емігрантці, мені складно ссудити, але я точно можу сказати, що обожнюю нашу природу, Карпати, Одесу. Але дуже прикро, що у нас це все занепадає і не розвивається так, як все це можна було би зробити. Але це рідна земля, вона мене підтримує — і в цьому в нашій країні жити добре.

 

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: