Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

E-демократія — панацея для України?

E-demokratija — panaceja dlja Ukraїny?

Корупція залишає свій темний слід в чималій кількості сфер життя в Україні. Допомогти у подоланні цього монстра може електронна демократія. Перші кроки у цьому напрямку вже зроблені. #На_часі дізнатися, що є запорукою успіху для впровадження ініціатив з електронного врядування.
Korupcija zalyšaje svij temnyj slid v čymalij kiľkosti sfer žyttja v Ukraїni. Dopomogty u podolanni ćogo monstra može elektronna demokratija. Perši kroky u ćomu naprjamku vže zrobleni. #Na_časi diznatysja, ščo je zaporukoju uspihu dlja vprovadžennja iniciatyv z elektronnogo vrjaduvannja.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Україна бідна не тому, що їй бракує природніх багатств чи людського потенціалу. Загальновідома усім мантра: проблема в корупції, яка просочилася в кожну найменшу ділянку суспільного і державного життя. Нею отруєно все: система освіти, охорони здоровя, правоохоронні органи і сам державний апарат. На перший погляд, утворюється замкнене коло: кошти розподіляються несправедливо, мало що функціонує належним чином, а задарма й без перспективи мало хто не хоче докладати зусиль для того, щоб цю ситуацію змінити. І навіть, коли здається, що це коло неможливо проламати у країні з десятилітньою (столітньою?) історії хабарів і непотизму, варто звернути увагу на прийоми, які можуть створити фундамент для подолання цієї «хвороби». Електронна демократія — наступний крок у боротьбі Вирішальне слово у цьому контексті криється за цифровими технологіями, за допомогою яких можна забезпечити прозорість під час прийняття рішень на всіх рівнях врядування. У ситуації, коли кожен голос, кожна заява фіксується у памяті компютера, можливість «дати хабаря» за закритими дверима просто-таки зникає. Потрібно мінімізувати взаємодію громадян з державними службовцями, а кожен рух «запам’ятовувати» за допомогою цифрових технологій. Повчитися можна у сусідів — Естонія продемонструвала надзвичайний успіх у виродження системи електронного врядування. Всі структури державного апарату обєднані у єдиній системі програмного забезпечення — X-Road. Тут голосують онлайн, а електронну декларацію можна заповнити за лічені хвилини. Процес спрощення щоденного життя шляхом його пришвидшення та автоматизації процесів матиме помітний ефект для усіх суспільних груп, твердить Меріло. З чого починати? Власне правові напрацювання і намір втілити реформи в Україні є. Так, наприклад, триває обговорення Концепції та плану розвитку електронної демократії в Україні. У ній окреслюється чимало амбітних планів: удосконалення механізму подання та розгляду електронних петицій, електронні консультації з громадянами, розробка правових актів для забезпечення електронного голосування, удосконалення інструментів електронної демократії, забезпечення розвитку відкритих даних тощо. Ідеальний рецепт для боротьби з корупцією. Адже як сфальсифікувати вибори, якщо легко можна переглянути до чийого електронного паспорта прикріплений той чи інший голо?. Або як приховати факт витрати грошей не за призначеннями, якщо всі документи доступні на сайтах відомств? Щоби більшість українців могла віддати свій голос онлайн, потрібно попрацювати не лише над визначенням благородних цілей, але й над наданням їм конкретної можливості поставити «хрестик» онлайн за вподобаного кандидата. Доступ до інтернету як запорука реформ Перш ніж говорити про медіаграмотність та розуміння, як користуватися компютером та інтернетом, для того, аби функціонувала електронна демократія, потрібно забезпечити технікою більшість населення. Власне це і є передумовою для подальшого розвитку електронних сервісів та укріплення демократичного процесу прийняття рішення. Як цю проблему розвязали в Естонії? Зрозумівши, що з низький рівень проникнення інтернету гальмує як економічний розвиток, так і можливість звести систему електронного врядування, у країні був створений фонд Look@World, до якого долучилися ТОП-10 компаній. Їхня мета — збільшити проникнення інтернету в Естонії. Нині фонд «живе» далі та займається питання інформаційної безпеки. Мета його діяльності, серед іншого, полягає у тому, щоби зробити державне програмне забезпечення простішим для користувачів та надати необхідні консультації для користування електронними паспортами. Україні також час поміркувати над тим, скільки ж насправді людей зможуть користуватися можливостями електронної демократії та електронного врядування. І почати активніші зміни у цьому напрямку.

Україна бідна не тому, що їй бракує природніх багатств чи людського потенціалу. Загальновідома усім мантра: проблема в корупції, яка просочилася в кожну найменшу ділянку суспільного і державного життя. Нею отруєно все: система освіти, охорони здоров’я, правоохоронні органи і сам державний апарат. На перший погляд, утворюється замкнене коло: кошти розподіляються несправедливо, мало що функціонує належним чином, а задарма й без перспективи мало хто не хоче докладати зусиль для того, щоб цю ситуацію змінити. І навіть, коли здається, що це коло неможливо проламати у країні з десятилітньою (столітньою?) історії хабарів і непотизму, варто звернути увагу на прийоми, які можуть створити фундамент для подолання цієї «хвороби».

Електронна демократія — наступний крок у боротьбі

Вирішальне слово у цьому контексті криється за цифровими технологіями, за допомогою яких можна забезпечити прозорість під час прийняття рішень на всіх рівнях врядування. У ситуації, коли кожен голос, кожна заява фіксується у пам’яті комп’ютера, можливість «дати хабаря» за закритими дверима просто-таки зникає. Потрібно мінімізувати взаємодію громадян з державними службовцями, а кожен рух «запам’ятовувати» за допомогою цифрових технологій.

Повчитися можна у сусідів — Естонія продемонструвала надзвичайний успіх у виродження системи електронного врядування. Всі структури державного апарату об’єднані у єдиній системі програмного забезпечення — X-Road. Тут голосують онлайн, а електронну декларацію можна заповнити за лічені хвилини.

Україна могла б просто перейняти чимало рішень, які були застосовані щодо банківської системи, електронних паспортів, освітніх програм з цифрової грамотності, які здійснювалися за підтримки естонського уряду

Яніка Меріло, радниця мера Львова з питань інновацій

Процес спрощення щоденного життя шляхом його пришвидшення та автоматизації процесів матиме помітний ефект для усіх суспільних груп, твердить Меріло.

З чого починати?

Власне правові напрацювання і намір втілити реформи в Україні є. Так, наприклад, триває обговорення Концепції та плану розвитку електронної демократії в Україні. У ній окреслюється чимало амбітних планів:

  • удосконалення механізму подання та розгляду електронних петицій,
  • електронні консультації з громадянами,
  • розробка правових актів для забезпечення електронного голосування,
  • удосконалення інструментів електронної демократії,
  • забезпечення розвитку відкритих даних тощо.

Ідеальний рецепт для боротьби з корупцією. Адже як сфальсифікувати вибори, якщо легко можна переглянути до чийого електронного паспорта прикріплений той чи інший голо?. Або як приховати факт витрати грошей не за призначеннями, якщо всі документи доступні на сайтах відомств?

Щоби більшість українців могла віддати свій голос онлайн, потрібно попрацювати не лише над визначенням благородних цілей, але й над наданням їм конкретної можливості поставити «хрестик» онлайн за вподобаного кандидата.

Доступ до інтернету як запорука реформ

Перш ніж говорити про медіаграмотність та розуміння, як користуватися комп’ютером та інтернетом, для того, аби функціонувала електронна демократія, потрібно забезпечити технікою більшість населення. Власне це і є передумовою для подальшого розвитку електронних сервісів та укріплення демократичного процесу прийняття рішення.

Як цю проблему розв’язали в Естонії? Зрозумівши, що з низький рівень проникнення інтернету гальмує як економічний розвиток, так і можливість звести систему електронного врядування, у країні був створений фонд Look@World, до якого долучилися ТОП-10 компаній. Їхня мета — збільшити проникнення інтернету в Естонії.

В рамках цієї ініціативи і коштом фонду було проведено тренінг для 100 тис осіб та споруджено близько 500 відкритих точок доступу.

Нині фонд «живе» далі та займається питання інформаційної безпеки. Мета його діяльності, серед іншого, полягає у тому, щоби зробити державне програмне забезпечення простішим для користувачів та надати необхідні консультації для користування електронними паспортами.

Україні також час поміркувати над тим, скільки ж насправді людей зможуть користуватися можливостями електронної демократії та електронного врядування. І почати активніші зміни у цьому напрямку.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: