Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як це — бути дизайнером у Dollar Shave Club

Jak ce — buty dyzajnerom u Dollar Shave Club

Мене звати Євгенія, я — Digital Designer і вже 3 роки живу та працюю в Каліфорнії. Минулий рік мого робочого життя припадає на неймовірну компанію Dollar Shave Club, яку нещодавно придбала корпорація Unilever
Mene zvaty Jevgenija, ja — Digital Designer i vže 3 roky žyvu ta pracjuju v Kaliforniї. Mynulyj rik mogo robočogo žyttja prypadaje na nejmovirnu kompaniju Dollar Shave Club, jaku neščodavno prydbala korporacija Unilever
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Я — одна з тих щасливчиків та щасливиць, котрі вже змалечку вирішили, ким вони хочуть бути. Ще в школі я захопилася комп’ютерною графікою: робила афіші та флаєри для друзів та близьких знайомих. Навіть не витрачаючи час на роздуми, я одразу йшла вступати на графічний дизайн. Вийшло так, що пари балів до бюджету мені не вистачило, але я пройшла на декоративно-прикладне мистецтво, — таке далеке від світу діджитала ремесло, але по суті з однаковою базою знань. Між малюванням картин та ліпленням всілякої керамічної маячні для сесій я самостійно вивчала Photoshop та мала підробіток як фрілансер, збираючи крихта до крихти своє перше портфоліо. На цей момент я працюю в сфері дизайну вже близько 6 років. В Києві я встигла попрацювати в декількох рекламних аґенціях та дизайн-студіях. Левова частка мого досвіду все ж лежить у площині фрілансу, чому я надзвичайно вдячна, адже коли ти працюєш сам на себе, у тебе є можливість набити прекрасне портфоліо і попрацювати з людьми з різних куточків світу. В Каліфорнію мене занесло на початку 2014 року, плани щодо поїздки виникли цілком раптово. Мій чоловік займався запуском свого стартапу — і мені довелося терміново звільнятися з роботи і допомагати йому в підкоренні Америки. Так ми й опинилися у Штатах. Як я потрапила в Dollar Shave Club. Dollar Shave Club виник у моєму житті так само раптово, як і переїзд до США. На той момент я вже працювала у Лос-Анджелесі у невеличкому стартапі, пов’язаному з автоматизацією кредитів на купівлю житла — і нову роботу я не шукала. Все змінило повідомлення в Dribbble змісту ми в Dollar Shave Club шукаємо kick-ass дизайнера і хотіли би запросити вас на інтервю Вивчивши Google за запитом Dollar Shave Club і наштовхнувшись на проморолик компанії — до речі, ось він, і вже зібрав 24,5 млн переглядів станом на сьогодні — а ще цей ролик став вірусним і приніс стартапу перші 12 тис користувачів, я все ж погодилася на інтерв’ю. На додачу до всього офіс знаходився у районі Лос-Анджелесу, в якому я мріяла жити — звідти пішки можна було дійти до океану. За тиждень та 3 дзвінки мене запросили на знайомство до офісу. Інтерв’ю тривало майже 5 годин — але по його завершенні я не відчувала втоми, а навпаки — була у піднесеному настрої. Ніби така стресова подія вперше у житті виявилася приємний проведенням часу. Після спілкування з хлопцями та дівчатами дійсно захотілося із ними працювати. На все життя запамятаю Метью, UX-дизайнера, який поставив мені єдине запитання: Я бачив твоє портфоліо, розкажи-но мені краще, як твої справи? Жодних запитань про те, ким я бачу себе за 5 років чи чому вони мають взяти мене на роботу. Поки що, за всі мої походи на інтерв’ю в США у мене таких випадків не було 🙂 01/ 06 Dollar Shave Club Команда та робочий процес. Весь креативний відділ налічує близько 30 осіб — по суті, у нас своя невелика аґенція. У нас є копірайтери, креативники, дизайнери маркетинг-відділу, дизайнери бренду та діджитал-дизайнери, до яких належу я. На аутсорс ми віддаємо дуже малу частку роботи. У нас також є штатний фотограф та міні-фотостудія. Що стосується безпосередньо мого департамента, команда діджитал-дизайну складається із 5 людей. 3 дизайнери, включаючи мене, займаються розробкою та підтримкою вебсайта, і решта працюють над мобільними додатками iOS та Android. Що ми весь час робимо з одним і тим же сайтом, запитаєте ви? Все не так просто, як видається на перший погляд. По-перше, сайт було зроблено 5 років тому, і одним із наших завдань є оновлення старих частин. Наша команда весь час модернізує користувацький досвід та додає нові функції, щоби крокувати в ногу з вимогами часу. Так, нещодавно ми створили динамічну домашню сторінку для члена клубу, котра підлаштовується под його потреби та вміє рекомендувати продукти, ґрунтуючись на попередньо здійснених покупках. Ну і не забувайте про те, що протягом року наша продуктова команда розробляє та випускає нові засоби для догляду за чоловічою красою, тому робота над сайтом йде невпинно. Якщо у вас немає задач від відділу, який займається бізнес-рішеннями, ми самі намагаємося знаходити проблеми сайту та пропонувати ідеї для їхнього подолання. За роботою Культура праці та особисті враження від Сполучених Штатів. Найголовніший плюс, який я знаходжу для себе — тут цінують твій час, тому що знають, скільки він коштує. Немає неадекватних дедлайнів, переробляння одного і того самого по сто разів, немає перетягування канатів та розборок, чий відділ крутіший, бо усі пливуть в одному човні. В основному в офісі панує атмосфера спокійної, злагодженої роботи, зрідка перервана проектами на вчора. Ключове слово — зрідка. В цілому, що мене приємно здивувало і продовжує дивувати в Америці — це люди. Американці, як мені здається, — найщасливіший та найпривітливіший народ, інколи аж занадто. І ти, проживши тут якийсь час, заражаєшся цією відкритістю та легкістю у спілкуванні. Забуваєш, як це — бути похмурим та не посміхатися зустрічним перехожим на вулиці. Сам не звертаючи на це уваги, ти вже теревениш про погоду із сусідом у ліфті чи робиш компліменти касирці у магазині. Також окремо варто розповісти про ставлення до тих, що понаїхали. Простий і кумедний приклад з роботи — як тільки я прийшла в офіс, я називала себе Jane, щоби полегшити життя колег, але вони уперто наполягали на тому, що краще вони будуть якийсь час страждати, але вивчать-таки слово Євгенія. За рік я можу упевнено сказати, що вони упоралися із завданням на ура, а дехто з них навіть вийшов на новий рівень і намагаються упоратися із короткою версією мого імені Женя — і це мене викликає замилування до цих пір. Поради, які я би дала дизайнеру (чи дизайнерці), що спить і бачить себе мешканцем США. Працювати над своїм портфоліо до тих пір, поки ваше портфоліо не почне працювати на вас. Писати нотатки та статті, відправляти свої роботи на конкурси — це в подальшому може допомогти в отриманні візи. Завести акаунт на Dribbble. Обов’язково! 80% пропозицій роботи приходили саме звідти. Інвестувати у свої знання — гроші або час. Безупинно займатися саморозвитком, адже в дизайні як — тобі здається, що ти стоїш на місці, а насправді ти вже далеко позаду. Викладати не лише красиві готові работи в портфоліо, але й етапи вирішення дизайн-проблем. Дуже часто це грає вкрай важливу роль у проходженні інтерв’ю. Працедавець хоче побачити, як ви міркуєте і як ви можете впоратися з труднощами у процесі дизайну. Найскладніше в отриманні робочої візи — знайти того самого роботодавця, який погодиться оформити вам таку візу. Тому потрібно періодично відправляти своє резюме та портфоліо в американські компанії та проходити там інтерв’ю. Для цього раджу користуватися сайтом Glassdor. Я би також звертала увагу на великі стартапи чи компанії, бо якщо ви дійсно відповідатимете вакансії і вони захочуть вас найняти, для них нічого не вартуватиме спонсорство ваших документів, у той час як невеликий стартап може просто не потягнути витрати на адвоката. Слід також знати базову англійську. Не знаєте? Час вивчити. Не переживати, що ви говорите з акцентом чи із помилками. Щоби вас взяли на роботу, головне — аби вас розуміли. Варто пам’ятати, що дизайн за своєю сутті — інтернаціональний. Тому першу частину уявлення про вас має скласти ваше портфоліо (тож читаємо перший пункт цього переліку ще раз). І найголовніше — вірити в те, що немає нічого неможливого, треба просто мати мету та йти у напрямку до неї. А якщо не виходить іти — то лежати в її напрямку. Або хоча би дивитися в той бік. Від редакції: ще у Євгенії є власний блог, у якому вона ділиться враженнями про Сполучені Штати та дає корисні поради для тих, хто тільки збирається відвідати цю країну.

Я — одна з тих щасливчиків та щасливиць, котрі вже змалечку вирішили, ким вони хочуть бути. Ще в школі я захопилася комп’ютерною графікою: робила афіші та флаєри для друзів та близьких знайомих. Навіть не витрачаючи час на роздуми, я одразу йшла вступати на графічний дизайн.

Вийшло так, що пари балів до «бюджету» мені не вистачило, але я пройшла на декоративно-прикладне мистецтво, — таке далеке від світу діджитала ремесло, але по суті з однаковою базою знань. Між малюванням картин та ліпленням всілякої керамічної маячні для сесій я самостійно вивчала Photoshop та мала підробіток як фрілансер, збираючи крихта до крихти своє перше портфоліо.

На цей момент я працюю в сфері дизайну вже близько 6 років. В Києві я встигла попрацювати в декількох рекламних аґенціях та дизайн-студіях. Левова частка мого досвіду все ж лежить у площині фрілансу, чому я надзвичайно вдячна, адже коли ти працюєш сам на себе, у тебе є можливість «набити» прекрасне портфоліо і попрацювати з людьми з різних куточків світу.

В Каліфорнію мене занесло на початку 2014 року, плани щодо поїздки виникли цілком раптово. Мій чоловік займався запуском свого стартапу — і мені довелося терміново звільнятися з роботи і допомагати йому в підкоренні Америки. Так ми й опинилися у Штатах.

Як я потрапила в Dollar Shave Club

Dollar Shave Club виник у моєму житті так само раптово, як і переїзд до США. На той момент я вже працювала у Лос-Анджелесі у невеличкому стартапі, пов’язаному з автоматизацією кредитів на купівлю житла — і нову роботу я не шукала.

Все змінило повідомлення в Dribbble змісту «ми в Dollar Shave Club шукаємо kick-ass дизайнера і хотіли би запросити вас на інтерв'ю»

Вивчивши Google за запитом «Dollar Shave Club» і наштовхнувшись на проморолик компанії — до речі, ось він, і вже зібрав 24,5 млн переглядів станом на сьогодні — а ще цей ролик став вірусним і приніс стартапу перші 12 тис користувачів, я все ж погодилася на інтерв’ю. На додачу до всього офіс знаходився у районі Лос-Анджелесу, в якому я мріяла жити — звідти пішки можна було дійти до океану.

За тиждень та 3 дзвінки мене запросили на знайомство до офісу. Інтерв’ю тривало майже 5 годин — але по його завершенні я не відчувала втоми, а навпаки — була у піднесеному настрої. Ніби така стресова подія вперше у житті виявилася приємний проведенням часу. Після спілкування з хлопцями та дівчатами дійсно захотілося із ними працювати.

На все життя запам'ятаю Метью, UX-дизайнера, який поставив мені єдине запитання: «Я бачив твоє портфоліо, розкажи-но мені краще, як твої справи?»

Жодних запитань про те, ким я бачу себе за 5 років чи чому вони мають взяти мене на роботу. Поки що, за всі мої «походи» на інтерв’ю в США у мене таких випадків не було 🙂

01/ 06
Dollar Shave Club

Команда та робочий процес

Весь креативний відділ налічує близько 30 осіб — по суті, у нас своя невелика аґенція. У нас є копірайтери, креативники, дизайнери маркетинг-відділу, дизайнери бренду та діджитал-дизайнери, до яких належу я. На аутсорс ми віддаємо дуже малу частку роботи. У нас також є штатний фотограф та міні-фотостудія.

Що стосується безпосередньо мого департамента, команда діджитал-дизайну складається із 5 людей. 3 дизайнери, включаючи мене, займаються розробкою та підтримкою вебсайта, і решта працюють над мобільними додатками iOS та Android.

Що ми весь час робимо з одним і тим же сайтом, запитаєте ви? Все не так просто, як видається на перший погляд. По-перше, сайт було зроблено 5 років тому, і одним із наших завдань є оновлення старих частин.

Наша команда весь час модернізує користувацький досвід та додає нові функції, щоби крокувати «в ногу» з вимогами часу. Так, нещодавно ми створили динамічну домашню сторінку для члена клубу, котра підлаштовується под його потреби та «вміє» рекомендувати продукти, ґрунтуючись на попередньо здійснених покупках.

Ну і не забувайте про те, що протягом року наша продуктова команда розробляє та випускає нові засоби для догляду за чоловічою красою, тому робота над сайтом йде невпинно. Якщо у вас немає задач від відділу, який займається бізнес-рішеннями, ми самі намагаємося знаходити проблеми сайту та пропонувати ідеї для їхнього подолання.

За роботою

Культура праці та особисті враження від Сполучених Штатів

Найголовніший плюс, який я знаходжу для себе — тут цінують твій час, тому що знають, скільки він коштує. Немає неадекватних дедлайнів, переробляння одного і того самого по сто разів, немає «перетягування канатів» та розборок, чий відділ крутіший, бо усі «пливуть в одному човні». В основному в офісі панує атмосфера спокійної, злагодженої роботи, зрідка перервана проектами «на вчора». Ключове слово — «зрідка».

В цілому, що мене приємно здивувало і продовжує дивувати в Америці — це люди. Американці, як мені здається, — найщасливіший та найпривітливіший народ, інколи аж занадто. І ти, проживши тут якийсь час, заражаєшся цією відкритістю та легкістю у спілкуванні. Забуваєш, як це — бути похмурим та не посміхатися зустрічним перехожим на вулиці. Сам не звертаючи на це уваги, ти вже теревениш про погоду із сусідом у ліфті чи робиш компліменти касирці у магазині.

Також окремо варто розповісти про ставлення до «тих, що понаїхали». Простий і кумедний приклад з роботи — як тільки я прийшла в офіс, я називала себе Jane, щоби полегшити життя колег, але вони уперто наполягали на тому, що краще вони будуть якийсь час страждати, але вивчать-таки слово «Євгенія». За рік я можу упевнено сказати, що вони упоралися із завданням «на ура», а дехто з них навіть вийшов на новий рівень і намагаються упоратися із короткою версією мого імені «Женя» — і це мене викликає замилування до цих пір.

Поради, які я би дала дизайнеру (чи дизайнерці), що спить і бачить себе мешканцем США

  • Працювати над своїм портфоліо до тих пір, поки ваше портфоліо не почне працювати на вас.
  • Писати нотатки та статті, відправляти свої роботи на конкурси — це в подальшому може допомогти в отриманні візи.
  • Завести акаунт на Dribbble. Обов’язково! 80% пропозицій роботи приходили саме звідти.
  • Інвестувати у свої знання — гроші або час. Безупинно займатися саморозвитком, адже в дизайні як — тобі здається, що ти стоїш на місці, а насправді ти вже далеко позаду.
  • Викладати не лише красиві готові работи в портфоліо, але й етапи вирішення дизайн-проблем. Дуже часто це грає вкрай важливу роль у проходженні інтерв’ю. Працедавець хоче побачити, як ви міркуєте і як ви можете впоратися з труднощами у процесі дизайну.

Найскладніше в отриманні робочої візи — знайти того самого роботодавця, який погодиться оформити вам таку візу. Тому потрібно періодично відправляти своє резюме та портфоліо в американські компанії та проходити там інтерв’ю. Для цього раджу користуватися сайтом Glassdor.

Я би також звертала увагу на великі стартапи чи компанії, бо якщо ви дійсно відповідатимете вакансії і вони захочуть вас найняти, для них нічого не вартуватиме спонсорство ваших документів, у той час як невеликий стартап може просто «не потягнути» витрати на адвоката.

Слід також знати базову англійську. Не знаєте? Час вивчити. Не переживати, що ви говорите з акцентом чи із помилками. Щоби вас взяли на роботу, головне — аби вас розуміли. Варто пам’ятати, що дизайн за своєю сутті — інтернаціональний. Тому першу частину уявлення про вас має скласти ваше портфоліо (тож читаємо перший пункт цього переліку ще раз).

І найголовніше — вірити в те, що немає нічого неможливого, треба просто мати мету та йти у напрямку до неї. А якщо не виходить іти — то лежати в її напрямку. Або хоча би дивитися в той бік.

Від редакції: ще у Євгенії є власний блог, у якому вона ділиться враженнями про Сполучені Штати та дає корисні поради для тих, хто тільки збирається відвідати цю країну.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: