Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Як це — бути дизайнером у Dollar Shave Club

Jak ce — buty dyzajnerom u Dollar Shave Club

Мене звати Євгенія, я — Digital Designer і вже 3 роки живу та працюю в Каліфорнії. Минулий рік мого робочого життя припадає на неймовірну компанію Dollar Shave Club, яку нещодавно придбала корпорація Unilever
Mene zvaty Jevgenija, ja — Digital Designer i vže 3 roky žyvu ta pracjuju v Kaliforniї. Mynulyj rik mogo robočogo žyttja prypadaje na nejmovirnu kompaniju Dollar Shave Club, jaku neščodavno prydbala korporacija Unilever
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Я — одна з тих щасливчиків та щасливиць, котрі вже змалечку вирішили, ким вони хочуть бути. Ще в школі я захопилася компютерною графікою: робила афіші та флаєри для друзів та близьких знайомих. Навіть не витрачаючи час на роздуми, я одразу йшла вступати на графічний дизайн. Вийшло так, що пари балів до «бюджету» мені не вистачило, але я пройшла на декоративно-прикладне мистецтво, — таке далеке від світу діджитала ремесло, але по суті з однаковою базою знань. Між малюванням картин та ліпленням всілякої керамічної маячні для сесій я самостійно вивчала Photoshop та мала підробіток як фрілансер, збираючи крихта до крихти своє перше портфоліо. На цей момент я працюю в сфері дизайну вже близько 6 років. В Києві я встигла попрацювати в декількох рекламних аґенціях та дизайн-студіях. Левова частка мого досвіду все ж лежить у площині фрілансу, чому я надзвичайно вдячна, адже коли ти працюєш сам на себе, у тебе є можливість «набити» прекрасне портфоліо і попрацювати з людьми з різних куточків світу. В Каліфорнію мене занесло на початку 2014 року, плани щодо поїздки виникли цілком раптово. Мій чоловік займався запуском свого стартапу — і мені довелося терміново звільнятися з роботи і допомагати йому в підкоренні Америки. Так ми й опинилися у Штатах. Як я потрапила в Dollar Shave Club Dollar Shave Club виник у моєму житті так само раптово, як і переїзд до США. На той момент я вже працювала у Лос-Анджелесі у невеличкому стартапі, пов’язаному з автоматизацією кредитів на купівлю житла — і нову роботу я не шукала. Вивчивши Google за запитом «Dollar Shave Club» і наштовхнувшись на проморолик компанії — до речі, ось він, і вже зібрав 24,5 млн переглядів станом на сьогодні — а ще цей ролик став вірусним і приніс стартапу перші 12 тис користувачів, я все ж погодилася на інтервю. На додачу до всього офіс знаходився у районі Лос-Анджелесу, в якому я мріяла жити — звідти пішки можна було дійти до океану. За тиждень та 3 дзвінки мене запросили на знайомство до офісу. Інтервю тривало майже 5 годин — але по його завершенні я не відчувала втоми, а навпаки — була у піднесеному настрої. Ніби така стресова подія вперше у житті виявилася приємний проведенням часу. Після спілкування з хлопцями та дівчатами дійсно захотілося із ними працювати. Жодних запитань про те, ким я бачу себе за 5 років чи чому вони мають взяти мене на роботу. Поки що, за всі мої «походи» на інтерв’ю в США у мене таких випадків не було :) Команда та робочий процес Весь креативний відділ налічує близько 30 осіб — по суті, у нас своя невелика аґенція. У нас є копірайтери, креативники, дизайнери маркетинг-відділу, дизайнери бренду та діджитал-дизайнери, до яких належу я. На аутсорс ми віддаємо дуже малу частку роботи. У нас також є штатний фотограф та міні-фотостудія. Що стосується безпосередньо мого департамента, команда діджитал-дизайну складається із 5 людей. 3 дизайнери, включаючи мене, займаються розробкою та підтримкою вебсайта, і решта працюють над мобільними додатками iOS та Android. Що ми весь час робимо з одним і тим же сайтом, запитаєте ви? Все не так просто, як видається на перший погляд. По-перше, сайт було зроблено 5 років тому, і одним із наших завдань є оновлення старих частин. Наша команда весь час модернізує користувацький досвід та додає нові функції, щоби крокувати «в ногу» з вимогами часу. Так, нещодавно ми створили динамічну домашню сторінку для члена клубу, котра підлаштовується под його потреби та «вміє» рекомендувати продукти, ґрунтуючись на попередньо здійснених покупках. Ну і не забувайте про те, що протягом року наша продуктова команда розробляє та випускає нові засоби для догляду за чоловічою красою, тому робота над сайтом йде невпинно. Якщо у вас немає задач від відділу, який займається бізнес-рішеннями, ми самі намагаємося знаходити проблеми сайту та пропонувати ідеї для їхнього подолання. Культура праці та особисті враження від Сполучених Штатів Найголовніший плюс, який я знаходжу для себе — тут цінують твій час, тому що знають, скільки він коштує. Немає неадекватних дедлайнів, переробляння одного і того самого по сто разів, немає «перетягування канатів» та розборок, чий відділ крутіший, бо усі «пливуть в одному човні». В основному в офісі панує атмосфера спокійної, злагодженої роботи, зрідка перервана проектами «на вчора». Ключове слово — «зрідка». В цілому, що мене приємно здивувало і продовжує дивувати в Америці — це люди. Американці, як мені здається, — найщасливіший та найпривітливіший народ, інколи аж занадто. І ти, проживши тут якийсь час, заражаєшся цією відкритістю та легкістю у спілкуванні. Забуваєш, як це — бути похмурим та не посміхатися зустрічним перехожим на вулиці. Сам не звертаючи на це уваги, ти вже теревениш про погоду із сусідом у ліфті чи робиш компліменти касирці у магазині. Також окремо варто розповісти про ставлення до «тих, що понаїхали». Простий і кумедний приклад з роботи — як тільки я прийшла в офіс, я називала себе Jane, щоби полегшити життя колег, але вони уперто наполягали на тому, що краще вони будуть якийсь час страждати, але вивчать-таки слово «Євгенія». За рік я можу упевнено сказати, що вони упоралися із завданням «на ура», а дехто з них навіть вийшов на новий рівень і намагаються упоратися із короткою версією мого імені «Женя» — і це мене викликає замилування до цих пір. Поради, які я би дала дизайнеру (чи дизайнерці), що спить і бачить себе мешканцем США Працювати над своїм портфоліо до тих пір, поки ваше портфоліо не почне працювати на вас. Писати нотатки та статті, відправляти свої роботи на конкурси — це в подальшому може допомогти в отриманні візи. Завести акаунт на Dribbble. Обовязково! 80% пропозицій роботи приходили саме звідти. Інвестувати у свої знання — гроші або час. Безупинно займатися саморозвитком, адже в дизайні як — тобі здається, що ти стоїш на місці, а насправді ти вже далеко позаду. Викладати не лише красиві готові работи в портфоліо, але й етапи вирішення дизайн-проблем. Дуже часто це грає вкрай важливу роль у проходженні інтервю. Працедавець хоче побачити, як ви міркуєте і як ви можете впоратися з труднощами у процесі дизайну. Найскладніше в отриманні робочої візи — знайти того самого роботодавця, який погодиться оформити вам таку візу. Тому потрібно періодично відправляти своє резюме та портфоліо в американські компанії та проходити там інтерв’ю. Для цього раджу користуватися сайтом Glassdor. Я би також звертала увагу на великі стартапи чи компанії, бо якщо ви дійсно відповідатимете вакансії і вони захочуть вас найняти, для них нічого не вартуватиме спонсорство ваших документів, у той час як невеликий стартап може просто «не потягнути» витрати на адвоката. Слід також знати базову англійську. Не знаєте? Час вивчити. Не переживати, що ви говорите з акцентом чи із помилками. Щоби вас взяли на роботу, головне — аби вас розуміли. Варто пам’ятати, що дизайн за своєю сутті — інтернаціональний. Тому першу частину уявлення про вас має скласти ваше портфоліо (тож читаємо перший пункт цього переліку ще раз). І найголовніше — вірити в те, що немає нічого неможливого, треба просто мати мету та йти у напрямку до неї. А якщо не виходить іти — то лежати в її напрямку. Або хоча би дивитися в той бік. Від редакції: ще у Євгенії є власний блог, у якому вона ділиться враженнями про Сполучені Штати та дає корисні поради для тих, хто тільки збирається відвідати цю країну.

Я — одна з тих щасливчиків та щасливиць, котрі вже змалечку вирішили, ким вони хочуть бути. Ще в школі я захопилася комп’ютерною графікою: робила афіші та флаєри для друзів та близьких знайомих. Навіть не витрачаючи час на роздуми, я одразу йшла вступати на графічний дизайн.

Вийшло так, що пари балів до «бюджету» мені не вистачило, але я пройшла на декоративно-прикладне мистецтво, — таке далеке від світу діджитала ремесло, але по суті з однаковою базою знань. Між малюванням картин та ліпленням всілякої керамічної маячні для сесій я самостійно вивчала Photoshop та мала підробіток як фрілансер, збираючи крихта до крихти своє перше портфоліо.

На цей момент я працюю в сфері дизайну вже близько 6 років. В Києві я встигла попрацювати в декількох рекламних аґенціях та дизайн-студіях. Левова частка мого досвіду все ж лежить у площині фрілансу, чому я надзвичайно вдячна, адже коли ти працюєш сам на себе, у тебе є можливість «набити» прекрасне портфоліо і попрацювати з людьми з різних куточків світу.

В Каліфорнію мене занесло на початку 2014 року, плани щодо поїздки виникли цілком раптово. Мій чоловік займався запуском свого стартапу — і мені довелося терміново звільнятися з роботи і допомагати йому в підкоренні Америки. Так ми й опинилися у Штатах.

Як я потрапила в Dollar Shave Club

Dollar Shave Club виник у моєму житті так само раптово, як і переїзд до США. На той момент я вже працювала у Лос-Анджелесі у невеличкому стартапі, пов’язаному з автоматизацією кредитів на купівлю житла — і нову роботу я не шукала.

Все змінило повідомлення в Dribbble змісту «ми в Dollar Shave Club шукаємо kick-ass дизайнера і хотіли би запросити вас на інтерв'ю»

Вивчивши Google за запитом «Dollar Shave Club» і наштовхнувшись на проморолик компанії — до речі, ось він, і вже зібрав 24,5 млн переглядів станом на сьогодні — а ще цей ролик став вірусним і приніс стартапу перші 12 тис користувачів, я все ж погодилася на інтерв’ю. На додачу до всього офіс знаходився у районі Лос-Анджелесу, в якому я мріяла жити — звідти пішки можна було дійти до океану.

За тиждень та 3 дзвінки мене запросили на знайомство до офісу. Інтерв’ю тривало майже 5 годин — але по його завершенні я не відчувала втоми, а навпаки — була у піднесеному настрої. Ніби така стресова подія вперше у житті виявилася приємний проведенням часу. Після спілкування з хлопцями та дівчатами дійсно захотілося із ними працювати.

На все життя запам'ятаю Метью, UX-дизайнера, який поставив мені єдине запитання: «Я бачив твоє портфоліо, розкажи-но мені краще, як твої справи?»

Жодних запитань про те, ким я бачу себе за 5 років чи чому вони мають взяти мене на роботу. Поки що, за всі мої «походи» на інтерв’ю в США у мене таких випадків не було 🙂

01/ 06
Dollar Shave Club

Команда та робочий процес

Весь креативний відділ налічує близько 30 осіб — по суті, у нас своя невелика аґенція. У нас є копірайтери, креативники, дизайнери маркетинг-відділу, дизайнери бренду та діджитал-дизайнери, до яких належу я. На аутсорс ми віддаємо дуже малу частку роботи. У нас також є штатний фотограф та міні-фотостудія.

Що стосується безпосередньо мого департамента, команда діджитал-дизайну складається із 5 людей. 3 дизайнери, включаючи мене, займаються розробкою та підтримкою вебсайта, і решта працюють над мобільними додатками iOS та Android.

Що ми весь час робимо з одним і тим же сайтом, запитаєте ви? Все не так просто, як видається на перший погляд. По-перше, сайт було зроблено 5 років тому, і одним із наших завдань є оновлення старих частин.

Наша команда весь час модернізує користувацький досвід та додає нові функції, щоби крокувати «в ногу» з вимогами часу. Так, нещодавно ми створили динамічну домашню сторінку для члена клубу, котра підлаштовується под його потреби та «вміє» рекомендувати продукти, ґрунтуючись на попередньо здійснених покупках.

Ну і не забувайте про те, що протягом року наша продуктова команда розробляє та випускає нові засоби для догляду за чоловічою красою, тому робота над сайтом йде невпинно. Якщо у вас немає задач від відділу, який займається бізнес-рішеннями, ми самі намагаємося знаходити проблеми сайту та пропонувати ідеї для їхнього подолання.

За роботою

Культура праці та особисті враження від Сполучених Штатів

Найголовніший плюс, який я знаходжу для себе — тут цінують твій час, тому що знають, скільки він коштує. Немає неадекватних дедлайнів, переробляння одного і того самого по сто разів, немає «перетягування канатів» та розборок, чий відділ крутіший, бо усі «пливуть в одному човні». В основному в офісі панує атмосфера спокійної, злагодженої роботи, зрідка перервана проектами «на вчора». Ключове слово — «зрідка».

В цілому, що мене приємно здивувало і продовжує дивувати в Америці — це люди. Американці, як мені здається, — найщасливіший та найпривітливіший народ, інколи аж занадто. І ти, проживши тут якийсь час, заражаєшся цією відкритістю та легкістю у спілкуванні. Забуваєш, як це — бути похмурим та не посміхатися зустрічним перехожим на вулиці. Сам не звертаючи на це уваги, ти вже теревениш про погоду із сусідом у ліфті чи робиш компліменти касирці у магазині.

Також окремо варто розповісти про ставлення до «тих, що понаїхали». Простий і кумедний приклад з роботи — як тільки я прийшла в офіс, я називала себе Jane, щоби полегшити життя колег, але вони уперто наполягали на тому, що краще вони будуть якийсь час страждати, але вивчать-таки слово «Євгенія». За рік я можу упевнено сказати, що вони упоралися із завданням «на ура», а дехто з них навіть вийшов на новий рівень і намагаються упоратися із короткою версією мого імені «Женя» — і це мене викликає замилування до цих пір.

Поради, які я би дала дизайнеру (чи дизайнерці), що спить і бачить себе мешканцем США

  • Працювати над своїм портфоліо до тих пір, поки ваше портфоліо не почне працювати на вас.
  • Писати нотатки та статті, відправляти свої роботи на конкурси — це в подальшому може допомогти в отриманні візи.
  • Завести акаунт на Dribbble. Обов’язково! 80% пропозицій роботи приходили саме звідти.
  • Інвестувати у свої знання — гроші або час. Безупинно займатися саморозвитком, адже в дизайні як — тобі здається, що ти стоїш на місці, а насправді ти вже далеко позаду.
  • Викладати не лише красиві готові работи в портфоліо, але й етапи вирішення дизайн-проблем. Дуже часто це грає вкрай важливу роль у проходженні інтерв’ю. Працедавець хоче побачити, як ви міркуєте і як ви можете впоратися з труднощами у процесі дизайну.

Найскладніше в отриманні робочої візи — знайти того самого роботодавця, який погодиться оформити вам таку візу. Тому потрібно періодично відправляти своє резюме та портфоліо в американські компанії та проходити там інтерв’ю. Для цього раджу користуватися сайтом Glassdor.

Я би також звертала увагу на великі стартапи чи компанії, бо якщо ви дійсно відповідатимете вакансії і вони захочуть вас найняти, для них нічого не вартуватиме спонсорство ваших документів, у той час як невеликий стартап може просто «не потягнути» витрати на адвоката.

Слід також знати базову англійську. Не знаєте? Час вивчити. Не переживати, що ви говорите з акцентом чи із помилками. Щоби вас взяли на роботу, головне — аби вас розуміли. Варто пам’ятати, що дизайн за своєю сутті — інтернаціональний. Тому першу частину уявлення про вас має скласти ваше портфоліо (тож читаємо перший пункт цього переліку ще раз).

І найголовніше — вірити в те, що немає нічого неможливого, треба просто мати мету та йти у напрямку до неї. А якщо не виходить іти — то лежати в її напрямку. Або хоча би дивитися в той бік.

Від редакції: ще у Євгенії є власний блог, у якому вона ділиться враженнями про Сполучені Штати та дає корисні поради для тих, хто тільки збирається відвідати цю країну.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: