Денис Гурський: «Не треба дотягувати все до глобального, спробуйте вирішити щось локальне»

Denys Gurśkyj: «Ne treba dotjaguvaty vse do globaľnogo, sprobujte vyrišyty ščoś lokaľne»

1991 Open Data Incubator, Socialboost — щонайменше ці 2 назви ви точно чули поряд із іменем Дениса Гурського. Розвиток відкритих даних та допомога стартапам, які намагаються зробити взаємини людей та держави простішими і ефективнішими — у центрі його уваги. Пропонуємо вам головні тези виступу Дениса Гурського під час iForum-2017 стосовно того, куди рухається open data в Україні і які основні можливості та ризики є в цій сфері

1991 Open Data Incubator, Socialboost — ščonajmenše ci 2 nazvy vy točno čuly porjad iz imenem Denysa Gurśkogo. Rozvytok vidkrytyh danyh ta dopomoga startapam, jaki namagajuťsja zrobyty vzajemyny ljudej ta deržavy prostišymy i efektyvnišymy — u centri jogo uvagy. Proponujemo vam golovni tezy vystupu Denysa Gurśkogo pid čas iForum-2017 stosovno togo, kudy ruhajeťsja open data v Ukraїni i jaki osnovni možlyvosti ta ryzyky je v cij sferi

На сьогоднішній день викликає занепокоєння низка проблем екосистеми стартапів та вирішення більшості задач, які стоять перед українськими стартапами. Команда 1991 Open Data Incubator намагається їх вирішувати в тому числі й з допомогою держави. У 2014-2016 роках вони активно займалися реформою відкритих даних і, зокрема, багато зробили для того, аби ця реформа відбулася.

Чому Україна все ще не є технологічним хабом?

На сьогоднішній день в Україні є певна кількість інкубаторів і акселераторів, які, мабуть можна перерахувати на пальцях однієї руки. В той час як, наприклад, у Торонто ця цифра перевищує 50 тільки в одному місті, в одній великій країні. На думку Гурського, нерозвиненість самої екосистеми говорить про те, що кількість стартапів просто не може бути великою в Україні. Крім того, університети дуже інтенсивно залучені в тих країнах, де екосистема стартапів є на високому рівні. Подивіться на світ Північної Америки, подивіться на Європу – практично в кожному університеті є своя інноваційна акселераційна програма, з якою співпрацюють інвестори.

За словами Гурського, у нашої країни є всі передумови для успіху. Тут — велика кількість програмістів, велика кількість місцевих фондів, які стверджують, що вони інвестують. Є українські стартапи з великою кількістю успішних історій. Але ми стикаємося з тим, що Україна все ще не є таким центром інновацій як, наприклад, Ізраїль.

Інвестиції та раунди — ще не все

Українські стартапи піднімають гроші, вони активно прославляють Україну по всьому світу, але насправді це не зовсім так. Оскільки ті гроші, які ви можете підняти в Україні, найчастіше не досить корисні. А ті великі гроші, які ви можете підняти за межами України, вимагають обов’язкової інкорпорації за кордоном. І виходить, що засновників стартапів з Україною пов’язує тільки біографія цих самих людей. Це — американські, польські, чеські, британські юридичні особи, які отримали отримали фінансування від закордонних фондів.

Крім всього іншого, є аналітика, яку робили у PricewaterhouseCoopers: більша частина наших талановитих людей все ж таки задіяна в аутсорсингу. Діапазон зарплат від $2 до $4 тис на місяць змушує таланти працювати на користь закордонних компаній, але не створювати продукти «тут і зараз», тому що це довго, ризиковано, незрозуміло тощо. Крім того, конвертувати тих, хто задіяний в аутсорсингу, в стартапи практично неможливо. Ці люди знаходяться в надто «теплому» і приємному місці.

— У нас є фрілансери, і судячи з усього, фрілансери — це люди, які звикли брати на себе відповідальність, вони створюють продукти самі, вони самі несуть повну матеріальну і якісну відповідальність за продукт, який їм доводиться розробляти, і ось вони можуть стати потенційними стартапами.

Проблеми, породжені проблемами

Денис Гурський наголошує: в Україні немає воронки, яка достатньо потужна, для того, щоб забезпечити країну достатньою кількістю проектів. Університети не залучені, міських інкубаторів дуже мало — і міста не беруть участі у тому, щоби створювати екосистеми всередині міст. Крім усього цього, низькомаржинальні можливості експорту призводять до того, що проекти або перепродаються задешево, навіть якщо подивитися на суму угоди, і вона здається високою. Також чимало фахівців обирають аутсорсинг порівняно зі стартапами. Крім того, немає посівного фінансування або його мало.

— З того що ми в «1991» намагалися вирішити і дати відповіді на ці проблеми, у нас вийшло наступне: ми активно займалися реформою відкритих даних, а відкриті дані вони завжди українські, вони дозволяють розвернути проекти в нашій країні досить швидко. Взяв один набір даних, другий набір даних, зробив додаток по пошуку найдешевшого поблизу інсуліну в один клік – це робота для програміста на два дні, і ти вже запустився на ринку, вже тестуєшся, і вже маєш, що експортувати, у тебе є терабайт даних.

Крім того, стартапи, які народжуються в Україні, намагаються одразу вирішувати якісь великі проблеми – Гурський вважає, що цього робити не слід. Не треба дотягувати своє бачення із рівня Херсона, Одеси або Львова до рівня якоїсь глобальної екосистеми: спробуйте вирішити хоча би щось локальне, спробуйте побачити ті виклики, які стоять перед Україною і почніть вирішувати один із них. Це те, що потрібно, те, що забезпечить швидке зростання.

— У нас проблеми куди не поглянь: медицина, інфраструктура, енергетика… Стартапи, які виручають галузі і ведуть їх до успіху – їх на пальцях можна перерахувати, їх зовсім небагато. Тому це — той «блакитний океан», котрий можна брати і в якому можна «плавати».

Не варто також ігнорувати потенціал донорських коштів та долучення державних інституцій, підкреслює Денис Гурський: «Я впевнений, що або ви знаєте особисто якихось людей, які зараз прийшли до влади, або у вас є знайомі, які точно знають когось у міністерстві, в міській адміністрації, або в департаменті якогось міського підприємства, це все люди, які з нами разом виросли і зараз шукають якогось рішення для країни. Одна справа створювати стартап самостійно, а інша справа – робити його разом із якоюсь великою інституцією».

Потенціал ринку

Ринок даних в Євросоюзі оцінюється майже в $300 млрд за кілька років. Кількість людей, задіяних у ньому – колосальна. По-перше, це дозволяє економити кошти в традиційних бізнесах за рахунок прийняття правильних рішень, по-друге, дозволяє швидко розвертати додатки і нові абсолютно сервіси для ринку. Крім цього, Україна займає чемпіонські позиції: реформа відкритих даних призвела до того, що держсектор починає повертатися обличчям до IT-спільноти і бізнесу в цілому. Можливо, це не завжди працює таким чином, що ви пішли в держсектор і там прямо все відкрито, і ви берете з цим граєтеся. Але є можливість потрапити і відкрити те, що в принципі давно вже мало би бути відкрито, ви це починаєте використовувати і ці дані вже не приховані. Така можливість є і ця система працює. Більше того, є портал відкритих даних, на якому можна знайти дуже багато всього цікавого. За законом в Україні має бути відкрито більше 300 реєстрів:

— Я пам’ятаю той жахливий 2015 рік, коли доводилося кожного дня просто ногами вибивати ці дані, цей список, і ці підписи, але це сталося, ці документи є і ми з вами маємо право на них. Крім того, заява адміністрації Трампа говорить про те, що Україна все-таки буде отримувати велику кількість допомоги. $200 млн будуть виділені Україні на наступний рік на проведення ключових реформ, і це — не оборонна галузь, а все те, що я згадував до цього. Це охорона здоров’я, інфрастуктура, антикорупція, інновації – все, на чому в принципі можна будувати проекти.

Як держава може стати учасницею процесів

Наостанок Гурський навів низку прикладів — проектів, що випустилися з «1991». AGRIEYE — одеський стартап — розробив спектральну камеру для дрона, яка дозволяє вимірювати температуру та вологість ґрунту, і Міністерство агрополітики відкрило для них набір даних, який називається «Агрохімпаспорти» (хімічний склад ґрунту, який замірюється раз в півроку). Схрестивши всі ці дані разом, команда зробила додаток для українських фермерів, залучила локального інвестора та зараз продовжує розвиватися.

Ще один із проектів NAVIZOR — це команда з Івано-Франківська, яка збирає інформацію зі смартфонів і дають її Міністерству інфраструктури про якісь дорожнього покриття. На акселерометрі видно, коли і скільки разів ваша машина підстрибнула, коли у вас база зі 100 тис клієнтів – можна робити якісь висновки.

Digital Police домовилися зі львівською поліцією про те, що вони очищують і деперсоналізують реєстр про злочини — і у вас є тільки адреса, тип злочину і час його скоєння. Вони не стали наносити ці дані на карту, а розробили сімейні пакети, котрі продають додаток, і власне кажучи, ви можете отримати сповіщення на смартфон, коли ви входите в небезпечну зону. Або ви можете перевірити чи небезпечно паркуватися в цьому місці і залишати авто на ніч, бо можливо на цій вулиці в минулому році викрали машину.

Один із проектів, який візуалізує дані Держказначейства і дає повну аналітику по транзакціях всіх держпідприємств, має назву «007». Вони працюють тільки з відкритими даними — і це один із серйозних big-data проектів, який сьогодні працює з держсектором. Усі ці проекти були підтримані, отримали якесь фінансування.

— На жаль, ми самі не можемо давати фінансування тим стартапам, які до нас заходять на програму, ми можемо лише допомогти знайти фінансування. За минулий рік ми допомогли нашим стартапам-випускникам зібрати трохи більше півмільйона доларів із донорських й інвестиційних джерел.

Денис Гурський закликає звернути увагу на роботу з даними та співпрацю з державою в плані політичної підтримки, піару, прохання про рекомендацію по знаходженню швидких пілотованих клієнтах. Це — один із тих способів, яким чином стартапи в Україні можуть бути успішними, пілотуючись тут, піднімаючи невеликий раунд тут, і починаючи свою діяльність повноцінно тут, потім експортуючи, залишаючи тут R&D.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: