Що таке фемінітиви і для чого вони потрібні?

Ščo take feminityvy i dlja čogo vony potribni?

Ви напевне помічали, що ми на сторінках Na chasi згадуємо «менеджерку», «директорку», «мисткиню» чи «очільницю» замість «менеджера», «директора», «митця» чи «начальника», якщо йдеться про жінок певних посад та професій. Чому це важливо і як правильно вживати такі слова?

Vy napevne pomičaly, ščo my na storinkah Na chasi zgadujemo «menedžerku», «dyrektorku», «mystkynju» čy «očiľnycju» zamisť «menedžera», «dyrektora», «mytcja» čy «načaľnyka», jakščo jdeťsja pro žinok pevnyh posad ta profesij. Čomu ce važlyvo i jak pravyľno vžyvaty taki slova?

Ми звикли називати жінку-викладача у школі вчителькою, а Нату Жижченко із проекту Onuka — солісткою. А як щодо розслідувачки або юристки? Здається, що це якось «неправильно»? Спробуємо розібратися у так званих фемінітивах і зрозуміти, для чого їх використовують. 

Що це взагалі таке

Фемінітиви — це слова жіночого роду які збігаються з поняттями слів чоловічого роду , що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі: секретар — секретарка, продюсер — продюсерка, архітектор — архітекторка .

Відколи почали так говорити

Набувати поширення в Україні фемінітиви почали наприкінці XX століття, хоча до 1973 року їх можна було зустріти в безлічі матеріалів. Причину зникнення лінгвісти вбачають у русифікації української мови та письма.

Чи правда, що це просувають насамперед феміністичні кола?

Активну позицію щодо поширення фемінітивів у мовленні  займають феміністки, однак це не означає, що вживання фемінітивів — це їхня прерогатива. Під дією найрізноманітніших факторів, таких як суспільні рухи, науково-технічний прогрес,  розвиток комунікацій, суспільство постійно змінюється. Ролі та соціальні можливості жінок і чоловіків також повсякчас трансформуються. Ситуація сторічної давнини відмінна від сьогоднішньої. За 100 років становище жінки зазнало значних змін на краще. Колись жінки  були позбавлені можливості навчатись, здобувати освіту, але сьогодні вони опановують різні види мистецтв, займаються спортом, досягають вершин у науці, вступають до війська — тож логічним і правильним буде називати їхній фах та рід занять відповідно до іменників жіночого роду.

Як утворюються фемінітиви

Існують три основні випадки утворення фемінітивів:

  • Від основи слова, яка позначає предмет: манікюр — манікюрниця
  • Від маскунілітива (слова чоловічої статі): студент — студентка
  • Словоскладання: дівчина-герой (героїня), лікар-акушер (акушерка)

Суфікси, за допомогою яких творяться фемінітиви (-к, -иця, -иня), є історично закоріненими та продуктивними, тобто, від них утворюється значна кількість нових слів.

А як бути з фемінітивами які «ріжуть вухо»?

Напевно, не всім подобаються «фотографиня», «мисткиня», «міністерка», «філологиня» чи «історикиня». Але варто не забувати про існування чималої кількості слів, уживаних для позначення і чоловіків, і жінок. Здебільшого йдеться про назви професій, керівних посад та звань. Причина — раніше такі професії мали тільки чоловіки. Але з часом все змінюється, і тодішній прем’єр цілком може стати прем’єркою, а директор — директоркою. Цікавий нюанс: слово «доярка» відоме усім, але мало хто знає, що саме від нього утворюється «дояр». А от медбрат, до якого ми звикли в розмовному спілкуванні, в ділових документах згідно із вимогами позначається як «медсестра» незалежно від статі.

Не забувайте про необхідність «плекати мову і полоти бур’ян», а також про те, що двері слід відчинити пані директорці, а до доповіді запросити кандидатку наук. Звільнення мовлення від сексизму — ознака хорошого виховання.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Олексій

Правильне було зауваження поро контекст і розвиток. І контекст може бути зовсім іншим у різник країнах. Наприклад, в англомовному світі навпаки за останній час усі жіночі назви професій зникли (навіть стюардеса - питомо англійське слово - тепер стюард). І навпаки, вживання жіночого варіанту назви посади може вважатися в США сексизмом.
Сучасні українські явища із "кандидаткою" чи "міністеркою" до фемінізму чи сексизму жодного стосунку, як на мене, не мають. А є лише частиною сучасної моди на "забуті" граматичні форми та діалектизми.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: