Без віз, але за паспортами

Bez viz, ale za pasportamy

Як українцям тепер їздити до ЄС і що треба знати про безвізовий режим, аби вас гостинно зустріли

Jak ukraїncjam teper їzdyty do JeS i ščo treba znaty pro bezvizovyj režym, aby vas gostynno zustrily

Європарламент рекомендував підписати рішення про безвізовий режим; черга за керівництвом Європарламенту та низкою законотворчих формальностей — і вже з середини червня 2017 року українці зможуть подорожувати в ЄС за новою процедурою. Втім, це не знімає низки важливих нюансів, які слід взяти до уваги, перш ніж просто радіти безвізовому режиму із Європою.

Чи правда, що для безвізових поїздок треба тільки паспорт з чіпом?

Так, в’їзд до країн ЄС без необхідності отримувати візу буде доступний тільки для тих, хто матиме біометричний паспорт. Біометричний — це такий, де є чіп. У пам’яті чіпу закодовано ваша фотографія, підпис та відбитки усіх пальців рук.

Це практика лише для українців?

Ні, біометрія є обов’язковою для громадян усіх без винятку держав, котрі за минулі 10 років отримали спрощений візовий (безвізовий) режим із Європейським Союзом. Крім того, виключно чіповані паспорти давно видаються в ЄС: так легше контролювати зокрема потенційних злочинців, терористів та осіб, котрі перебувають у міжнародному розшуку.

Що робити вірянам різних конфесій?

Полеміка навколо «чисел диявола» та «таврування» людей цифрами мала місце декілька років тому, але минулася. Патріарх УПЦ КП Філарет отримав біометричний паспорт. Керівництво УГКЦ теж не заперечує, аби вірні їхньої церкви користувалися такими паспортами.

Що робити, якщо в мене вже є закордонний паспорт, але без чіпа?

Власникам діючих паспортів, у яких є діюча мультивіза (так званий «мультик»), нічого робити не треба до того часу, поки термін мультивізи не мине. Можна також паралельно оформити біометричний паспорт як додаток до діючого. Тим, хто не матиме біометричного паспорта і після червня 2017 року, треба буде й далі звертатися по візу до посольства відповідної країни Євросоюзу. А от біометричний паспорт на оформлення візи брати не будуть.

Чи треба буде возити із собою усі ті документи, які раніше возили до консульства?

Корзина, картина, картонка, маленька собачка і довідка з ЖЕК та банку, тюрми та роботи вам більше не потрібна. Станом на 2017 рік на території країн ЄС діють вимоги Шенгенського прикордонного кодексу (Schengen border code). Згідно із ним, немає жодної додаткової вимоги до тих туристів, котрі перетинають кордони Євросоюзу за умовами безвізового режиму.

У прикордонному кодексі — 5 вимог, які поширюються на всі типи іноземців, котрі в’їжджають до ЄС. В’їхати можуть ті, хто:

  • мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);
  • можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;
  • мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це – пряма цитата із прикордонного кодексу);
  • не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;
  • не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Без біометричного паспорта є ще пункт «потрібно мати в паспорті чинну візу».

Хто такі «особи, якім заборонений в’їзд в ЄС»? Може, я — серед них?

Ви не в’їдете, якщо:

  • вас було депортовано з держав-членів ЄС із забороною в’їзду на певний термін (приміром, на рік або на п’ять років). До числа таких порушників відносять тих, хто нелегально працював в ЄС, хто лишився в ЄС на довший термін, ніж передбачено візою, а також про злочинців, засуджених в державах-членах ЄС і висланих на Батьківщину;
  • ви перебуваєте у базах Інтерполу або Європолу; ті, хто останнім часом подорожував до Сирії чи Ірану. Таких людей досить небагато навіть у масштабах України, твердить «Європейська Правда».

Які документи може вимагати прикордонник, якщо у мене вже все ОК із біометричним паспортом?

Перелік документів, про які може спитати прикордонник, залежить від мети ваших відвідин Євросоюзу, і до нього можуть входити:

  • для бізнес-поїздок (відряджень) — запрошення на зустріч, або інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини, або квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування; зворотній квиток при діловій поїздці не є обов’язковим;
  • для туризму або приватних поїздок у вас спитають про: бронювання проживання або запрошення (не офіційне “візове”, а довільне), якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів; зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не є вимогою); маршрут чи план вашої поїздки. Їдете автомобілем і зупинятиметеся в кемпінгу? Чудово, тоді ви можете взагалі обійтися без броні, пояснивши це прикордоннику та надавши йому дані про свій плановий маршрут.

Як бачите, ніяких довідок про несудимість, відсутність боргів за квартиру чи дозволів на поїздку від вашого начальника надавати не потрібно.

А що із «доведенням фінансової спроможності»?

Почалося поширення міфу про обов’язкові банківські виписки із помилкового твердження у Грузії. Хоча такої вимоги немає в офіційному описі правил безвізу для цієї країни — і тим більше, немає подібних норм у прикордонному кодексі Євросоюзу.

Також нікому не потрібна довідка про вашу квартиру чи будинок, Головне, що цікавить прикордонника — наявність коштів для проживання туриста на час перебування. Кодекс дає подорожуючому кілька варіантів для таких коштів:

  • готівкові кошти (але майже ніхто в ЄС не возить значні суми готівкою);
  • тревел-чеки (застарілий та неактуальний варіант);
  • сплачене проживання та квитки;
  • фінансові гарантії запрошуючої сторони;
  • кредитні картки.

Головне, аби картка була відкрита для платежів за кордоном і мала достатній ліміт для платежів за кредитною лінією — і ще у вас був контакт із менеджером банку. Ось і все.

Якщо у вас є дозвіл на проживання або довгострокова віза однієї країни-члена ЄС, ви можете в’їхати до неї через іншу країну, навіть не маючи необхідної суми коштів або документів. Теоретично країни-члени ЄС мають право пустити вас на територію ЄС без виконання викладених вище правил, якщо йдеться про гуманітарні потреби, національні інтереси або міжнародні зобов’язання країни, до якої ви прямуєте. Однак це – виняткові випадки, і розраховувати на це не варто.

Чи є інші загрози, про які ми не знаємо?

Єдина головна загроза — недотримання правил та законодавства самими громадянами України (90 днів на перебування, поїздки з туристичною метою, які закінчуються нелегальним працевлаштуванням тощо).

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: