Розповідаємо про все, що стосується креативних індустрій України та світу. Розкажіть про власний кейс, прочитайте розповіді зі світу творчих людей та отримайте порцію натхнення. У рубриці ви знайдете цікаві можливості, новини, кейси та розповіді про мистецтво, культуру, книги, цифрові технології у творчості тощо.

Креатив

Ви можете стати спонсором цієї рубрики. Пишіть на <a href="mailto:adv@nachasi.com">adv@nachasi.com</a>.

Співзасновниця та координаторка проекту Donor.ua Ірина Славінська — про донорство, соціальне підприємництво та виклики організаційного та структурного плану, що постають перед налагодженням системи роботи із донорами крові в Україні

Чим вже змогла стати платформа Donor.ua для українців і які основні виклики постають перед донорами у нашій країні, говоримо із Іриною Славінською:
<h4><strong>Підсумки роботи платформи Donor.ua за 2016 рік</strong></h4>
— Кажуть, що поступити в університет — це 50% успіху, а от інших 50% залежатимуть від того, як ти вчишся і чи закінчиш ти навчання успішно. Вже 2 роки як ми започаткували нашу соціальну ініціативу, а мені здається, що і місяця «навчання» не пройшло. А соціальна ініціатива з кожним днем все стає міцнішою, масштабнішою та ефективнішою — і сьогодні ми є повноцінною автоматизованою системою рекрутингу донорів крові та її компонентів на території України. Наші цифри за 2016 рік підтверджують це.

Близько 1,5 тис людей з усієї України до нас звернулись з проханням про допомогу по пошуку донорів в 2016 році (якщо бути точними — 1458 осіб). Ці звернення були зафіксовані і через систему ДонорUA та через нашу гарячу лінію. 3199 донорів в цьому році адресно здали кров на наше прохання по всій території України.

[blockquote_with_author content="Ми провели 58 акцій як на місцевих, так і всеукраїнському рівнях, — а це близько 2900 донорів було залучено"]

Якщо врахувати той факт, що 1 донор рятує 3 життя, то діяльність проекту Donor.ua в 2016 році потенційно врятувала 18 297 людей. За цей час наш проект розгорнув свою діяльність в 22 містах України.
<h4><strong>Про технологічну складову платформи</strong></h4>
— Технологічна складність найбільше полягає в тому, що медицина в Україні, — а в нашому випадку служба крові, — є повністю не автоматизованою. Щоби почати будувати систему, нам знадобився досвід багатьох розвинених країн, таких як США, Німеччина, Польща та Ізраїль. Ми до того не мали досвіду в створенні IT-рішень, але точно знали, що саме за інноваціними технологіями не лише майбутнє, а й сьогодення.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/IMG_0917-e1495013901217.jpg" bold="Ірина Славінська" align="right"]

Технічна пітримка Donor.ua вся лежить на плечах співзасновника та технічного керівника проекту Олександра Краковецького та його <a href="http://devrain.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">команди</a>. Щодо актуальності бази даних — є адміністратор та оператор гарячої лінії, завдання якого і полягає в тому, щоби слідкувати за змінами і вчасно їх вносити. Система на себе забирає більшість функцій, які виконуються автоматично: бачить, кому не приходять мейли із запрошенням здати кров чи її компонентів — і ми вже можемо зв'язатись з донорами та уточнити, чому склалась така ситуація. Також вона автоматично приховує неактуальну інформацію через певний період часу, якщо не вносились зміни, переносить інформацію з одного розділу в інший за потреби.

Щоденно ми вносимо зміни в систему, переписуємо алгоритми, інколи переписуємо з нуля, тому що неможливо врахувати те, чого ми вчора ще не знали. Зараз складність полягає в тому, що потрібно вчити людей працювати з новими технологіями, як медичний персонал, так і донорів. Ми створили <a href="https://donor.ua/bot" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ДонорUA.Бот</a> — це розумний інструмент, котрий знає відповіді на всі питання про донорство, з ним просто і легко спілкуватися.

[cut_in_image img="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-17-at-12.31.52-PM.png" bold="Олександр Краковецький" align="right"]
<h4><strong>Три головних виклики, з якими довелося зіштовхнутися в процесі розвитку</strong></h4>
Перший і найголовніший — криза у медицині, службі крові, безвідповідальність з боку держави та медичних установ. Ця проблема була і залишається для нас викликом №1. Система ДонорUA викрила так багато проблем, що змушена була стати альтернативою всьому, що сьогодні існує: і рекрутувати донорів, і заматись боротьбою з корупцією.

Попри складність такої боротьби, зараз ми маємо перші результати:
<ul>
 	<li>Батьки можуть не платити лікарю, можуть не шукати десь донорів — їм треба просто зайти на наш сайт і в розділі «<a href="https://donor.ua/donorrequest" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Потрібні донори</a>» подати заявку.</li>
 	<li>За 20 хвилин ми знаходимо донора —раніше цей процес займав від 2 до 4 днів.</li>
 	<li>Система ДонорUA прописана в дорожній карті E-Health, втілення якої автоматично означає зникнення корупції, принаймні в тих масштабах, що є зараз.</li>
</ul>
Наступний виклик — це консервативність поглядів медичної спільноти. В Україні всі, якщо і чекають змін, то від держави, і тоді, коли держава все зробить централізовано, підкріпить це все законом чи офіційними документами, лише так вони почнуть дослухатися та виконувати. До таких кадрів потрібно було шукати абсолютно інший підхід і будувати шляхи співпраці — інколи через департаменти охорони здоров'я, а інколи вистачало звичайного діалогу

Третій виклик—- це фінансування. Donor.ua — проект соціальний, надзвичайно важливий для порятунку життя і продовжуємо його фінансувати із своєї кишені, за вийнятком наших друзів, котрі допомогти в минулому році і перерахували 150 тис грн. Цих грошей достатньо на рік витрат щодо зарплатні. На розвиток проекту потрібні значно більші інвестиції в розмірі $500 тис щорічно — і ми шукаємо ці кошти. Змінили декілька партнерів, що допомагають нам в пошуку коштів, зараз почали співпрацю з маркетинговою аґенцією.

<img class="aligncenter size-full wp-image-2495" src="https://nachasi.com/wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" />
<h4><strong>Як подолати перешкоди для донорського руху в Україні</strong></h4>
— Донорський рух України роблять люди, і чим більше свідомих громадян України будуть донорами, тим швидше ми піднімемо його.

Що для цього потрібно:
<ul>
 	<li>пізнавальна інформація вже в школах, університетах та навчальних закладах — наукові матеріали, цікаві лекції, екскурсіїї на станцію переливання;</li>
 	<li>доступна та проста інформація про те, як стати донором, де і навіщо за допомогою ЗМІ;</li>
 	<li>люб'язне та дружнє ставлення медичного персоналу до донорів;</li>
 	<li>налагоджена система крові в Україні, налагоджена логістика, тестування крові.</li>
</ul>
Я почала недарма із людей, бо з них все починається. Коли людям небайдуже, вони прагнуть кращого життя, кращих умов, кращого ставлення.
<h4><strong> Про регіональну нерівномірність</strong></h4>
— Ми працюємо над збільшення кількості донорів на всій території України. Чим більше донорів в системі, тим краще система працює. Тому одне із перших і надважливих завдань — це збільшення бази донорів, і це завдання для кожного міста однакове. Тут працює звичайна математика. Якщо 500 людей отримає повідомення з проханням здати кров чи її компоненти, то з них 50 людей матимуть можливість здати, а 5 реально здасть.
<h4><strong>Поради тим, хто хоче працювати у сфері соцпідприємництва</strong></h4>
— За замовчуванням варто бути експертом в своїй сфері та відразу працювати над фандрейзингом. Мати ідею і бачення її реалізації — це одне, а от вміти її реалізувати — це зовсім інше. На реалізацію потрібне фінансування. З першого дня займайтесь пошуком фінансування.
<h4><strong>Яким буде Donor.ua за декілька років</strong></h4>
— Ми бачимо наш проект як національну систему рекрутинґу донорів крові, що впроваджена в кожний центр крові як основна модель. Так працює весь цивілізований світ, всі розвинені країни співпрацюють з громадськими організаціями в цьому питанні Україна, сподіваємось, не буде виключенням.

<p>Чим вже змогла стати платформа Donor.ua для українців і які основні виклики постають перед донорами у нашій країні, говоримо із Іриною Славінською:</p><h4><strong>Підсумки роботи платформи Donor.ua за 2016 рік</strong></h4><p>— Кажуть, що поступити в університет — це 50% успіху, а от інших 50% залежатимуть від того, як ти вчишся і чи закінчиш ти навчання успішно. Вже 2 роки як ми започаткували нашу соціальну ініціативу, а мені здається, що і місяця «навчання» не пройшло. А соціальна ініціатива з кожним днем все стає міцнішою, масштабнішою та ефективнішою — і сьогодні ми є повноцінною автоматизованою системою рекрутингу донорів крові та її компонентів на території України. Наші цифри за 2016 рік підтверджують це.</p><p>Близько 1,5 тис людей з усієї України до нас звернулись з проханням про допомогу по пошуку донорів в 2016 році (якщо бути точними — 1458 осіб). Ці звернення були зафіксовані і через систему ДонорUA та через нашу гарячу лінію. 3199 донорів в цьому році адресно здали кров на наше прохання по всій території України.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми провели 58 акцій як на місцевих, так і всеукраїнському рівнях, — а це близько 2900 донорів було залучено</p>			</blockquote><p>Якщо врахувати той факт, що 1 донор рятує 3 життя, то діяльність проекту Donor.ua в 2016 році потенційно врятувала 18 297 людей. За цей час наш проект розгорнув свою діяльність в 22 містах України.</p><h4><strong>Про технологічну складову платформи</strong></h4><p>— Технологічна складність найбільше полягає в тому, що медицина в Україні, — а в нашому випадку служба крові, — є повністю не автоматизованою. Щоби почати будувати систему, нам знадобився досвід багатьох розвинених країн, таких як США, Німеччина, Польща та Ізраїль. Ми до того не мали досвіду в створенні IT-рішень, але точно знали, що саме за інноваціними технологіями не лише майбутнє, а й сьогодення.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/IMG_0917-e1495013901217.jpg" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Ірина Славінська</strong> 			</figcaption>			</figure><p>Технічна пітримка Donor.ua вся лежить на плечах співзасновника та технічного керівника проекту Олександра Краковецького та його <a href="http://devrain.com/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">команди</a>. Щодо актуальності бази даних — є адміністратор та оператор гарячої лінії, завдання якого і полягає в тому, щоби слідкувати за змінами і вчасно їх вносити. Система на себе забирає більшість функцій, які виконуються автоматично: бачить, кому не приходять мейли із запрошенням здати кров чи її компонентів — і ми вже можемо зв&#8217;язатись з донорами та уточнити, чому склалась така ситуація. Також вона автоматично приховує неактуальну інформацію через певний період часу, якщо не вносились зміни, переносить інформацію з одного розділу в інший за потреби.</p><p>Щоденно ми вносимо зміни в систему, переписуємо алгоритми, інколи переписуємо з нуля, тому що неможливо врахувати те, чого ми вчора ще не знали. Зараз складність полягає в тому, що потрібно вчити людей працювати з новими технологіями, як медичний персонал, так і донорів. Ми створили <a href="https://donor.ua/bot" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ДонорUA.Бот</a> — це розумний інструмент, котрий знає відповіді на всі питання про донорство, з ним просто і легко спілкуватися.</p>	<figure class="wp-caption cut-in-img alignright animate-block animate-block--before animate-block--left--small animate-block--delay-25">		<img src="/wp-content/uploads/2017/05/Screen-Shot-2017-05-17-at-12.31.52-PM.png" alt="">					<figcaption class="wp-caption-text">				<strong>Олександр Краковецький</strong> 			</figcaption>			</figure><h4><strong>Три головних виклики, з якими довелося зіштовхнутися в процесі розвитку</strong></h4><p>Перший і найголовніший — криза у медицині, службі крові, безвідповідальність з боку держави та медичних установ. Ця проблема була і залишається для нас викликом №1. Система ДонорUA викрила так багато проблем, що змушена була стати альтернативою всьому, що сьогодні існує: і рекрутувати донорів, і заматись боротьбою з корупцією.</p><p>Попри складність такої боротьби, зараз ми маємо перші результати:</p><ul><li>Батьки можуть не платити лікарю, можуть не шукати десь донорів — їм треба просто зайти на наш сайт і в розділі «<a href="https://donor.ua/donorrequest" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Потрібні донори</a>» подати заявку.</li><li>За 20 хвилин ми знаходимо донора —раніше цей процес займав від 2 до 4 днів.</li><li>Система ДонорUA прописана в дорожній карті E-Health, втілення якої автоматично означає зникнення корупції, принаймні в тих масштабах, що є зараз.</li></ul><p>Наступний виклик — це консервативність поглядів медичної спільноти. В Україні всі, якщо і чекають змін, то від держави, і тоді, коли держава все зробить централізовано, підкріпить це все законом чи офіційними документами, лише так вони почнуть дослухатися та виконувати. До таких кадрів потрібно було шукати абсолютно інший підхід і будувати шляхи співпраці — інколи через департаменти охорони здоров&#8217;я, а інколи вистачало звичайного діалогу</p><p>Третій виклик—- це фінансування. Donor.ua — проект соціальний, надзвичайно важливий для порятунку життя і продовжуємо його фінансувати із своєї кишені, за вийнятком наших друзів, котрі допомогти в минулому році і перерахували 150 тис грн. Цих грошей достатньо на рік витрат щодо зарплатні. На розвиток проекту потрібні значно більші інвестиції в розмірі $500 тис щорічно — і ми шукаємо ці кошти. Змінили декілька партнерів, що допомагають нам в пошуку коштів, зараз почали співпрацю з маркетинговою аґенцією.</p><p><img loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-2495" src="/wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2.jpg" alt="" width="1200" height="700" srcset="/wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2.jpg 1200w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-300x175.jpg 300w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-768x448.jpg 768w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-1024x597.jpg 1024w, /wp-content/uploads/2017/05/slavinska-2-650x379.jpg 650w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></p><h4><strong>Як подолати перешкоди для донорського руху в Україні</strong></h4><p>— Донорський рух України роблять люди, і чим більше свідомих громадян України будуть донорами, тим швидше ми піднімемо його.</p><p>Що для цього потрібно:</p><ul><li>пізнавальна інформація вже в школах, університетах та навчальних закладах — наукові матеріали, цікаві лекції, екскурсіїї на станцію переливання;</li><li>доступна та проста інформація про те, як стати донором, де і навіщо за допомогою ЗМІ;</li><li>люб&#8217;язне та дружнє ставлення медичного персоналу до донорів;</li><li>налагоджена система крові в Україні, налагоджена логістика, тестування крові.</li></ul><p>Я почала недарма із людей, бо з них все починається. Коли людям небайдуже, вони прагнуть кращого життя, кращих умов, кращого ставлення.</p><h4><strong> Про регіональну нерівномірність</strong></h4><p>— Ми працюємо над збільшення кількості донорів на всій території України. Чим більше донорів в системі, тим краще система працює. Тому одне із перших і надважливих завдань — це збільшення бази донорів, і це завдання для кожного міста однакове. Тут працює звичайна математика. Якщо 500 людей отримає повідомення з проханням здати кров чи її компоненти, то з них 50 людей матимуть можливість здати, а 5 реально здасть.</p><h4><strong>Поради тим, хто хоче працювати у сфері соцпідприємництва</strong></h4><p>— За замовчуванням варто бути експертом в своїй сфері та відразу працювати над фандрейзингом. Мати ідею і бачення її реалізації — це одне, а от вміти її реалізувати — це зовсім інше. На реалізацію потрібне фінансування. З першого дня займайтесь пошуком фінансування.</p><h4><strong>Яким буде Donor.ua за декілька років</strong></h4><p>— Ми бачимо наш проект як національну систему рекрутинґу донорів крові, що впроваджена в кожний центр крові як основна модель. Так працює весь цивілізований світ, всі розвинені країни співпрацюють з громадськими організаціями в цьому питанні Україна, сподіваємось, не буде виключенням.</p>

Ірина Славінська, Donor.ua: «Все починається з людей та їхнього бажання щось змінити»

{:ua}Про можливості та виклики системі донорства крові в Україні{:}

Новини

З 15 травня 2017 року жителі Оболонського району зможуть записатись на прийом до лікаря через електронну систему

Нові сервіся для громадян на основі електронних технологій продовжують запроваджувати в українській столиці. Під час прес-брифінгу директор Департаменту охорони здоров'я КМДА Дмитро Турчак розповів про початок роботи системи запису до лікаря в Оболонському районі Києва. Електронна черга в подальшому стане загальним інструментом взяття пацієнтів на облік. На часі дізнатися детальніше, як це працюватиме.
<h4><strong>Як працюватиме електронна черга</strong></h4>
Електронний запис до лікаря за своєю концепцією передбачає усунення тисняви у поліклініках та розвантаження лікарів. Нововведення в першу чергу стосується первинної ланки обслуговування населення.

[blockquote_with_author content="Ми маємо кілька проектів електронного запису на прийом до лікаря. Вони в основному працюють в так званому первинній ланці. Це — наші сімейні лікарі та діагностичний центр на Лівому березі."]

Зараз система запису працює в тестовому режимі. Нею вчать користуватися не лише пацієнтів, але й самих лікарів та керівників відділень і лікарень. Навіть на цьому етапі понад 250-300 тис киян вже можуть користуватися цим сервісом, зазначив представник Київської міської дердавної адміністрації. Далі буде розгорнуто повноцінний доступ до електронних послуг.
<h4><strong>Коли нова можливість стане доступна іншим киянам</strong></h4>
Найближчим часом така електронна черга до лікаря також запуститься в Деснянському районі столиці — а до кінця 2017-го система стане загальнодоступною для мешканців Києва. Про остаточні строки впровадження на усій території столиці буде повідомлено додатково.

<p>Нові сервіся для громадян на основі електронних технологій продовжують запроваджувати в українській столиці. Під час прес-брифінгу директор Департаменту охорони здоров&#8217;я КМДА Дмитро Турчак розповів про початок роботи системи запису до лікаря в Оболонському районі Києва. Електронна черга в подальшому стане загальним інструментом взяття пацієнтів на облік. На часі дізнатися детальніше, як це працюватиме.</p><h4><strong>Як працюватиме електронна черга</strong></h4><p>Електронний запис до лікаря за своєю концепцією передбачає усунення тисняви у поліклініках та розвантаження лікарів. Нововведення в першу чергу стосується первинної ланки обслуговування населення.</p>	<blockquote class="shortcode-blockquote">		<p>Ми маємо кілька проектів електронного запису на прийом до лікаря. Вони в основному працюють в так званому первинній ланці. Це — наші сімейні лікарі та діагностичний центр на Лівому березі.</p>			</blockquote><p>Зараз система запису працює в тестовому режимі. Нею вчать користуватися не лише пацієнтів, але й самих лікарів та керівників відділень і лікарень. Навіть на цьому етапі понад 250-300 тис киян вже можуть користуватися цим сервісом, зазначив представник Київської міської дердавної адміністрації. Далі буде розгорнуто повноцінний доступ до електронних послуг.</p><h4><strong>Коли нова можливість стане доступна іншим киянам</strong></h4><p>Найближчим часом така електронна черга до лікаря також запуститься в Деснянському районі столиці — а до кінця 2017-го система стане загальнодоступною для мешканців Києва. Про остаточні строки впровадження на усій території столиці буде повідомлено додатково.</p>

Електронна черга в лікарнях — спочатку Оболонь, згодом увесь Київ

{:ua}Коли і для кого стане доступною електронна черга до лікаря?{:}

#медицина

Ірина Славінська, Donor.ua: «Все починається з людей та їхнього бажання щось змінити»

Електронна черга в лікарнях — спочатку Оболонь, згодом увесь Київ