Альбіна Курбанова
Проект запустили 1 лютого 2018 року спочатку в Україні, а в березні він став доступний для світової аудиторії. Тут є чимало музики зі Сполучених Штатів, Канади, Європи, країн Азії. Загалом — приблизно 15 тис треків з різних куточків планети, які можна послухати безкоштовно. А ще — понад 30 тис користувачів та більше 10 тис артистів.
«Коли весь андеграунд молодих артистів почав продукувати якісний музичний контент, вплив радіо та телебачення послабився. Натомість виникло розуміння, що музику можна створювати самотужки без продюсерів і великих грошей», — починає розповідати CEO Louder.me Євген Тимчик про передумови виникнення цього стартапу наприкінці 2016 року.
За його словами, головним тоді було створити таку екосистему, в якій сегмент незалежних музикантів-початківців знаходив би своїх потенційних слухачів. Слухачі, в свою чергу, змогли би з легкістю відшукати музику, якої немає, приміром, у Deezer
Deezer «заговорив» українською та знизив тарифи для меломанів чи Spotify.
Якщо інші сервісі все-таки є потоковими, то Louder.me — платформа для просування власної нової музики, на якій можна отримати ранній фідбек на свої треки від перших фанатів.
Як працюють потокові музичні сервіси
Євген пояснює, що розмістити свою пісню на Deezer чи Spotify коштує грошей. Окрім витрат, при цьому музикант може і заробити: трохи більше 1 центу з одного прослуховування треку. Зазвичай у молодих незалежних артистів без лейблів, продюсерів та грошей на маркетингову кампанію прослуховувань мало. Тому за словами Тимчика, роялті за прослуховування в Spotify, Apple Music, Deezer не може покрити навіть вартість розміщення треку (це близько $30). Виходить, що потрібно 3 тисячі прослуховувань, яких в музиканта-аматора навряд чи набереться, враховуючи наявність безкоштовних музичних ресурсів.
Бути почутими і бути знайденими для новачків — завдання не з легких. Навколо є величезний пласт мейнстрімної музики, який вже відомий. За словами засновника української музичної платформи, у списках відтворення чи добірках будь-якого стримінгового сервісу зазвичай «крутяться» ті самі виконавці, в яких тисячі слухачів. Тому складно «добитися» до чогось нового. Самі музичні сервіси також накладають обмеження, не додаючи до автоматично згенерованих списків треки, що зібрали менше 10 тис прослуховувань. Без реклами та фінансових вкладень у просування такої кількості слухачів не досягти.
Платформа для талантів
Louder.me працює тільки з аматорським сигментом — музикантами, які не мають лейблу, не підписані на якогось дистриб’ютора чи студію звукозапису. В основному це — аматори: виконавці, звукорежисери, кліпмейкери, відеооператори.
Чи можна гейміфікувати музику
Посилити комунікацію між слухачами і артистами хочуть за допомогою рейтингів. Після публікації пісні в Louder.me, слухачі голосують і обирають вподобаний трек. Композиція, яка отримала найбільшу кількість голосів, отримує подальше просування. За рейтингом проект також формує розділ «Радіо», куди потрапляє тільки якісна музика. Але перед цим усі пісні знаходяться в режимі «Аркада». Він побудований таким чином, що усі композиції мають однакову кількість прослуховувань незалежно від того, коли був залитий трек. Кожна пісня буде почута однакову кількість разів. Відповідно рейтинг формується максимально об’єктивно, зазначають автори проекту.
Згодом планують ще запустити режим «Турнірів». В ньому треки з високим рейтингом змагатимуться «один на один» за призи і нагороди — свого роду віртуальний тоталізатор, в якому можна буде вболівати, відслідковувати та робити ставки.
На чому зароблятимуть музиканти
За словами Євгена Тимчика, додаток дає можливість музикантам отримати непрямий прибуток. Профіль користувача розміщується на сайті та в додатку. До цього профілю можна додавати будь-які посилання, приміром, на майданчик потокової музики чи на онлайн-магазин, в якому музикант продає свою продукцію. Тобто, досягнувши певного успіху в Louder.me, виконавець може отримує трафік на свої ресурси.
Три головних уроки після запуску проекту
Головних уроків три, зазначає Тимчик. Перший — що неможливо досягти успіху самотужки. Тому головним умінням є використати талант і вміння тих людей, які працюють разом та цінувати їхній внесок до спільної справи.
Другий урок стосується капіталовкладень — зокрема, розуміння того, що головним другом стартапу є інвестор. З ним слід налагодити комунікацію та уникати непорозумінь: «Усі мають розуміти, до чого прагнуть, і досконало бачити картину того, що відбувається».
І третій стосується підходу до роботи: «Це, можна сказати, моє відношення до всіх починань: To work hard, to party even harder. Це ж не зовсім робота, це — ідея. Коли вона перетворюється на рутину, втрачається сенс якоїсь взаємодії».
